Чернігівці із садівничого товариства «Грім-Віра» багато років намагалися узаконити свої земельні ділянки.
Однак не знаходили порозуміння з міською владою. Чиновники звинувачували людей у самозахопленні. Однак ті кажуть: наприкінці 80-х доводилося виживати. І одним із порятунків була присадибна ділянка. Городи обробляють тут люди з мізерним достатком. Це очевидно, зважаючи на маленькі будиночки та вагончики.
— Я купила в кредит вагончик, бо мою халупу минулого року спалили бомжі. І по кожній родині можна сказати, що тут люди бідні, — Наталія, дачниця.
Садівниче товариство знаходиться неподалік піщаного кар’єру та земснаряду. Земля тут неродюча, бо знаходиться в заплаві Десни. Вода тут стоїть до середини літа.
— Копали тут колодязь, так вода вся зверху. Руками набирала воду, — Олександра Михайлівна, дачниця.
Ще восени питання про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою дачникам цього садового товариства двічі вносили на розгляд сесії. Однак тоді більшість депутатів, зокрема із провладних фракцій, виступали категорично проти. Людям двічі відмовляли і вони пішли ні з чим. Депутати не хотіли узаконювати самозахоплені землі, бо вважали, що це стане поганим прикладом для інших. Однак на січневій сесії сталося диво.
Народні обранці, які виступали проти надання дозволів, кардинально змінили свою думку. «За» проголосували 24 депутати з Блоку Петра Порошенка, Батьківщини, Опозиційного блоку, Радикальної партії та Самопомочі. Активіст Олександр Гашпар пояснює такі дії дуже просто.
Спершу членами садівничого товариства було 121 особи, але потім їх кількість зросла до 153. Тобто додалися нові 32. Серед них дивним чином виявились бізнес-партнери, родичі та однопартійці нинішніх депутатів.
— Є у цьому списку бізнес-партнер депутата від БПП. У нього великий будинок є по вулиці Чапаєва. Є кандидати у міську раду від Опозиційного блоку та Батьківщини, — Олександр Гашпар, активіст.
Депутати, які не підтримали рішення, вважають, що їхні колеги та міський голова припустилися помилки. Земельні питання завжди були ласим шматком для народних обранців. Хоча в цій каденції більший інтерес до розподілу грошей. Адже завдяки децентралізації фінансові потоки значно збільшилися.
— Зараз основні питання – бюджетні. Земельні відійшли на другий план, бо землі менше, але вони досі викликають багато сумнівів, — Ярослав Ковтун, депутат міської ради.
Громадські активісти обурюються рішенню депутатського корпусу міської ради. Питання надання землі учасникам АТО тягнеться в Чернігові місяцями, а от виділення ділянок для наближених осіб може зайняти лише кілька днів.
