Чернігівська річка Стрижень знову в епіцентрі скандалу. На черговому засіданні виконкому Чернігівської міської ради майже дві години обговорювали питання «Про погодження внесення змін та доповнення до «Програми поліпшення екологічного стану міста Чернігова на 2016 – 2017 роки». Якщо відкинути бюрократичні «витребеньки» і говорити людською мовою, то дискусія тривала з приводу виділення понад 3-х мільйонів на реконструкцію гідротехнічної споруди на річці Стрижень.
Представники громадськості висловилися категорично проти, мовляв, і сума завищена, і правильніше було б спершу побудувати очисні міні-споруди.
«Це гроші, викинуті на вітер. Ось програма 2016 із сайту міської ради. Пункт 3-й. Ставки-накопичувачі, очистка, це ж не ми писали», чернігівський еколог Олександр Федун.
«Немає змін до кошторисної документації, і сума взята з усного повідомлення розробника цього проекту. Спочатку треба проект», — депутат Новозаводської в місті Чернігові районної ради Дарина Сиропара.
«Орієнтовна сума визначена проектантом для того, щоб я зміг розпочати процедуру закупівлі. Треба робити чи не треба робити. Треба. І гідроспоруду треба і міні-очисні», — начальник управління ЖКГ міської ради Ярослав Куц.
На думку екологів та громади, доречно спершу побудувати очисні міні-споруди. Іншої думки депутат міськради Максим Черненок.
«Навіть якщо ми зробимо спочатку очисні споруди, все, що там зібралося за 30 років, воно ж нікуди не дінеться. Ці процеси мають відбуватися паралельно, як і відбувається», — депутат Чернігівської міської ради Максим Черненок.
Близько двох годин дискусій і сварок – і виконком усе ж таки проголосував за виділення мільйонів на реконструкцію гідротехнічної споруди на річці Стрижень. Але громадськості пообіцяли, що їхні пропозиції не залишать поза увагою – гроші на побудову очисних міні-споруд шукатимуть.
«Насамперед треба убезпечити Стрижень від забруднень, а вже потім робити реконструкцію гідротехнічних споруд. Але був супротив з боку начальника ЖКГ. Навіть гідролог казав, що насамперед треба робити міні-очисні споруди», — громадський активіст Олександр Гашпар.
На думку Олександра Гашпара, на побудову очисних міні-споруд (а їх треба щонайменше 7), потрібен приблизно 21 мільйон гривень. Утім, чи почує влада громаду?
«Є великий сумнів через непублічність ЖКГ. Є техніко-економічне обґрунтування, там розписаний увесь цикл заходів. Розробився документ педагогічним університетом (екологами), але він прихований від громадськості», — громадський активіст Олександр Гашпар.
Також на засіданні виконкому проголосували за додаткове «вливання» понад 2 мільйонів у будівництво притулку, точніше – стерилізаційного центру для тварин.
«Зараз у цій програмі закладається додатково ще 2 мільйони для вольєрів, утеплених пунктів – за досвідом Львова. Є побоювання, що неефективно використовуються кошти, адже 4,2 мільйона – сума завелика. Хоча там стверджують, що робіт чимало виконано. 390 тисяч виділили на плити, а у січні вони лежать», — громадський активіст Олександр Гашпар.
До речі, звітуючи перед членами виконкому та міським головою, начальник управління економічного розвитку Людмила Максименко заявила, що притулок для тварин уже майже збудований.
