ТВОРЧЕ ПОКОЛІННЯ: Сила маленьких ручок чернігівської художниці (Відео)

— Всім привіт, мене звати Богдана Єсипенко. Мені 13 років. Я народилась і живу в місті Чернігові. Мій талант – це малювання.

Я намалювала свою першу картину дуже давно. Це була картина олівцями і я пам’ятаю, як мама знімала на відео. Я його потім дивилась, коли підросла. Я намалювала там просто різні завитушки. Я бігала і казала: мамо, подивись, як красиво.

Я дуже рада, коли добре виходять картини, — Богдана Єсипенко, художниця.

— Цінність дитячих малюнків полягає в тому, що в кожного є власний не зіпсутий масовою культурою або чимось ще погляд на світ, відчуття свого. Це відчуття залишається передати, — Тетяна Дєдова, викладач Чернігівської художньої школи, член Спілки художників України.

— Богдану Єсипенко можна часто зустріти на вулицях Чернігова і у парках. Її життя — це мольберт, фарби, пензлик і, звісно, малювання. У Творчому поколінні ми розкажемо про велику силу маленьких ручок юної чернігівської художниці, — Яна Титенок, ведуча.

2012-й рік для дев’ятирічної Богдани Єсипенко став вирішальним у її творчому житті – дівчинка вступила до Чернігівської художньої школи. Це була її перша перемога і вона стала справжнім випробуванням для школярки: Богдана мусила екстерном складати іспити, бо застудилася і на той час дуже хворіла.

— Я була дуже рада, бо я дуже люблю малювати і я дуже хотіла вступити, — Богдана Єсипенко, художниця.

— Я пам’ятаю Богдану…я прийшла до них викладати у другому класі. Я тоді звернула увагу на неї, вона приносила ляльки-мотанки, робила, показувала мені. У неї абсолютно свій погляд на все. Вона дуже цікава дівчинка за своїм світоглядом та світовідчуттям, — Тетяна Дєдова, викладач Чернігівської художньої школи, член Спілки художників України.

Вчиться малювати Богдана вже 5-й рік. Її картини у художній школі вважають одними з найкращих і майже всі забирають у фонди навчального закладу. На мистецьких конкурсах, у яких Богдана постійно бере участь, її талант завжди відзначає конкурсна комісія.

— Малювання для души, навіть для себе. Приємно дивитись на свої результати, як и ростеш у творчості, і для душі ти розвиваєшся. Це напрочуд цікаво. Я художню школу охоче відвідую. Я тут усіх знаю, я почуваюсь як удома, — Богдана Єсипенко, художниця.

— Богдано, я тобі бажаю, знаєш, чого? Я бажаю тобі менше відволікатися на різні дурниці та працювати в новому стилі, в  якому ти завжди твориш. Найголовніше, коли у дитини є своє бачення, тут основне – працьовитість, — Тетяна Дєдова, викладач Чернігівської художньої школи, член Спілки художників України.

Працьовитість – це ще одна з чеснот Богдани. Її графік розписаний погодинно – півдня дівчинка гризе граніт науки у звичайній загальноосвітній школі, а потім поспішає до своєї творчої майстерні, де народжуються чернігівські художники, де завжди пахне папером і фарбами, де на Богдану чекають вчителі і друзі.

— Мені дуже легко з нею дружити. Навіть от на пленері в нас же начебто конкуренція, але ми її не відчуваємо, тому що ми як подруги – ділимося фарбами, поради одна одній даємо, — Антоніна Мєх, подружка Богдани.

— Я дуже люблю Чернігів і чернігівську архітектуру, вона дуже красива, різноманітна, старовинні церкви, драмтеатр із колонами, він мені нагадує давньогрецькі колони. Це дуже красиво, — Богдана Єсипенко, художниця.

Кожен малюнок Богдани чекає її мама Олена – мабуть, єдина, кому не байдужа творчість донечки. Вона пишається перемогами дитини і надихає її на гарні справи.

— Я щодня дякую Богу за дочку, яку Він мені дав, і недарма ми її назвали Богданою – Богом даною. Я пишаюсь цими малюнками. Я хотіла б, щоб вона стала художником, але ще мені хотілося б, щоб вона стала дизайнером, — Олена Єсипенко, мама Богдани.

Богдана відпочиває рідко. Як з’ясувалось, малювання – не єдине захоплення творчої дитини: вдома у неї теж багато справ – доглядає за кішкою Монею і двома равликами, а вітрини сервантів заставлені виробами з бісеру, колекцією рідкісних комашок, яких у Богдани вже понад сотня, і писанками.

— Я ще займаюсь писанкарством. У мене є писачок, і ось куряче яйце  вкривається воском, опускається у фарбу, шари накладаються. А от гусяче яйце – тут складні візерунки, бо тут немає симетрії, тут складно розкреслити, а цей вид писанкарства – трав’янка. Цього я навчилася у початкових класах, — Богдана Єсипенко, художниця.

На почесному місці в Богдани стоять і її нагороди – півсотні медалей і дипломів.

— Навіть якщо не перемога, то участь – це теж добре. Це означає, що наступного року я докладу більше зусиль, — Богдана Єсипенко, художниця.

Богданка – єдина дитина у родині. Живе удвох із мамою. Мама Олена теж малює. Але свій талант не розвивала, бо повністю присвятила себе вихованню творчої донечки. Родина дуже привітна і завжди рада гостям. Нашу знімальну групу пригостили пирогом, який випікала сама Богдана.

— Спеціально до вашого приходу ми спекли пиріг. Богдана стала ініціатором, а я їй допомагала, — розмова на кухні.

Утім, чаювали ми недовго. Богданка поспішала до художньої школи. Того дня вона мала закінчити свою конкурсну роботу про «Міфи і легенди Чернігова» – це щорічний творчий батл серед учнів художньої школи. Тож відпустили Богданку з побажаннями бути усюди найкращою.

— Челайн бажає тобі успіхів, стати відомою, щоб прославляла наш Чернігів.

Loading...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Lost Password