Культура

«Захмарні» зарплати чернігівських акторів

Квитки в новому театральному сезоні коштуватимуть від 20 грн за дитячий квиток до 80 грн за дорослий.

Саме такі ціни пообіцяв генеральний директор обласного музично-драматичного театру ім. Шевченка Сергій Мойсієнко.

«Це ціни на наші вистави. Ми абсолютно свідомі, що в Києві це 200 гривень і більше, але Чернігів, на жаль, а може, на щастя, не Київ, і ми орієнтуємося на купівельну спроможність нашого глядача».

В очікуванні нового театрального сезону                                                                      

Цінителі театру можуть завмерти в очікуванні. Вже зовсім скоро розпочнеться новий театральний сезон – 91-й.

«Ми починаємо наш сезон 4 жовтня резонансною виставою, на рахунку якої 27 аншлагів – «Ніч перед Різдвом», за мотивами твору Миколи Гоголя. Театральний сезон зазвичай починається восени, у жовтні. В Україні кожен театр самостійно вибирає, коли починати і закінчувати театральний сезон. Серед новинок 91-го сезону будуть такі вистави, як драма «Який сум. Кінець Алеї» грузинського режисера Різо Гавріадзе, оперета «Пошилися в дурні», драми «Вій», «Ромео і Джульєтта», новорічна вистава «Веселий маскарад».

dscn0528

Якщо говорити про майбутні грандіозні проекти, то серед них Сергій Мойсієнко назвав другий міжнародний фестиваль моновистав «Чернігівське відлуння», що пройде 22 – 26 квітня 2017 року. До Чернігова завітають виконавці з Німеччини, Молдови, Румунії, Косово, США, Білорусі, Хорватії, Литви.

Цей фестиваль проходить під керівництвом відомого критика Ніни Мазур, яка люб’язно погодилась, щоб він завітав на Чернігівщину, отримавши естафету від Хмельницького театру моновистав «Кут».

А вже в 92-му театральному сезоні, в жовтні 2017 року, відбудеться фестиваль «Слов’янські театральні зустрічі», який раніше разом проводили чернігівські, гомельські і брянські театри. Сьогодні ж через війну співпрацю з Брянськом завершено, проте прийнято рішення  працювати в рамках цього проекту з усім слов’янським світом.

12 тисяч для естради

«Професійне мистецтво в принципі у світі не окуповується. Всюди існують державні театри, які дотують, фінансують. Коли комунальні послуги були дешевші, ми не могли утримувати себе, а зараз тим паче. Якщо нас не дотуватимуть, нам доведеться проводити театральні сезони в теплі місяці року. Сьогодні ми платимо сотні тисяч гривень на рік тільки за комунальні послуги», — розповів керівник театру про фінансові труднощі.

dscn0522

За його словами, місто надає дотацію тільки на заробітну плату і комунальні послуги. Решта витрат – за рахунок театралів.

Головним доходом театру є створення мистецького продукту і його реалізація. Іншими видами доходу є оренда приміщень, сцени і зали театру, оренда транспорту, фотосесії в театрі тощо.

«Якщо приїжджає якийсь гастролер, то сьогодні ми беремо з нього 12 тисяч гривень. Сюди входить все: і час на підготовку виступу, і можливість використовувати наше стаціонарне технічне обладнання, і забезпечення гримерними кімнатами, і протипожежна безпека, і чистота тощо. Все це займає приблизно один день. Але якщо ми ставитимемо всім таку оренду, дехто цього просто не витягне.

Наприклад, до нас приїжджає симфонічний оркестр Полтавського театру, він ставить ціну від 30 до 80 гривень, а приїжджає той самий Олег Вінник, і вони просять за квитки від 350 гривень і вище.

Добре, що є законодавча норма, яка дає нам змогу зменшувати вартість оренди для своїх колег з інших театрів. Ми мусимо допомагати одне одному. Сьогодні я виходжу з того, що нам треба збільшувати орендну плату для комерційних виконавців», — зазначає Сергій Мойсієнко.

«Боженько, що ж в голові в цієї людини, якщо вона «народила» ЦЕ?»

На запитання про особисте бачення культури заслужений діяч мистецтв України відповів, що тяжіє до класичного мистецтва.

dscn0523

«Проте зараз я вважаю, що право на життя мають різні напрями творчості. Тому що всі люди відрізняються, і мають різні психотипи, цінності, виховання.

Я намагаюсь терпляче ставитись до всього цього. Єдине, чого не сприймаю, то це того, що руйнує людську психіку, руйнує людську душу.

Коли я пішов на один такий рок-концерт просто подивитись і підійшов до концертного майданчика, я вже відчув больові відчуття. Бо той звук, який там встановлюється, це взагалі ґвалтування людини, так можна навіть завдати фізичних вад людині. Плюс та бісовщина, яка відбувається на цьому концерті. Я цього не розумію.

Ще я не сприймаю зі сцени неформальну лексику. Я не сприймаю зі сцени той бруд, який іноді нам пропонують. Вибачте, нам бруду вистачає в сучасних реаліях. Так само, образотворче мистецтво. Картина. Підхожу і дивлюся. Дивлюся, дивлюся. І я питаю себе: «Боженько, що ж в голові в цієї людини, що ж там твориться в цій душі, що вона народила ЦЕ? Як це можна було побачити? Що ми виховуємо цим?

Я за естетику, за гармонію, за те, що людину піднімає над цим світом, виховує».

2000 гривень для актора

Генеральний директор театру висловив жаль, що на сьогодні немає цілісної комплексної стратегії від держави, що стосувалася б нашої культури.

«Є за напрямами щось, але державної програми в нас немає. Сьогодні через брак коштів є чинна постанова Кабміну, що забороняє створювати будь-які регіональні програми, що призвели б до додаткових витрат.

Зараз у Чернігівському театрі ім. Т. Г. Шевченка заробітна плата актора-початківця трохи вища за 2 000 гривень. Актор, який уже пропрацював, отримує, може, десь на тисячу більше. Ці кошти не дають змоги навіть нормально харчуватися.

Є дурнуватий такий підхід, що митець має бути голодний. То хай буде голодний той, хто це сказав. Митець мусить творити, а голодна людина думає про те, за що їй їсти купити».

dscn0524

У цих складних ситуаціях театр активно займається гастрольною діяльністю, так чернігівські актори вже побували і ще будуть до нового року в Миргороді, Гомелі, Луцьку, Житомирі, Бресті, Львові, Шостці, Чернівцях, Коломиї, Івано-Франківську, Києві, Харкові.

Не оминули митці й Чернігівщини, вже відвідували Бахмач, Корюківку, Городню, Мену, Прилуки. Зараз у театрі працюють трохи більше 70 акторів.

«Що стосується гастрольних поїздок за кордон, то вони потребують колосальних грошей. Ми з’їздили до Бреста, так «уже шкура тріщала». Було запрошення до Киргизії, але коли порахували, зрозуміли, що ми цього не витягуємо».

Ще статті по темі

Back to top button