Права бізнесу захистили. А права споживачів?

a4c66d28897704b2d3f9d3ce0ba51372-1

Бізнес аплодує рішенню Верховної Ради продовжити мораторій на перевірки підприємців до 31 грудня 2017 року. Тож замість змусити перевіряючі органи змінитися, контролювати бізнес цивілізовано, в інтересах держави і населення, ми обмежуємо обов’язок інспекторів дбати про якість товарів і послуг.

Усвідомлюючи, як складно в Україні бути підприємцем, попри всю повагу до бізнесу, я все одно хочу запитати: а хто подбав про людей, які користуватимуться послугами бізнесу, їстимуть і питимуть виготовлену продукцію?

«За» законопроект № 3153, що передбачає продовження мораторію, проголосували 235 народних депутатів. Так, на законодавчому рівні до 31 грудня наступного року запроваджується повне обмеження на проведення планових перевірок. Виняток – проведення планових заходів Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України в частині перевірки безпечності та якості харчових продуктів. Але що таке планова перевірка? Підприємців повідомляють завчасно, і на момент візиту інспекторів на підприємстві будуть чистота, свіжі інгредієнти для продукції тощо. Натомість позапланова перевірка може бути проведена тільки на підставі «обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав». Тобто перевірити підприємство можна тільки, коли хтось отруївся його продукцією? А ще відповідне звернення від постраждалого споживача має бути розглянуте та погоджене Державною регуляторною службою… Механізм погодження регуляторною службою буде публічним, дозвіл на проведення заходів державного нагляду оприлюднюватимуть на офіційному веб-сайті ДРС до початку проведення перевірки.

Закон також передбачає можливість проведення органами державного нагляду позапланових перевірок із дозволу Кабміну, за письмовою заявою самого підприємця до відповідного органу державного нагляду про здійснення заходу держнагляду за його бажанням, за рішенням суду. Відповідно до закону, винятками для регулювання закону можуть бути тільки такі органи: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, ДФС, Державна фінансова інспекція та її територіальні органи, Державна служба експортного контролю України, Державна інспекція ядерного регулювання України та її територіальні органи, Державна авіаслужба, Нацбанк, Антимонопольний комітет України.

В’ячеслав Биковець, генеральний директор Спілки малих, середніх і приватизованих підприємств України каже: якщо є підстави – доводьте і перевіряйте. Але як тоді запобігати порушенням, як не допускати обману споживача, якщо на підприємство потрапити неможливо без «обґрунтованого звернення фізичної особи»? Відповіді немає. Хто може бути впевнений, що навіть дорога ковбаса – якісна? Чому в стаканчику з йогуртом пліснява, хоч термін придатності ще не вичерпаний? Чому власники супермаркетів змушують нас залишати у камерах схову речі, якщо адміністрація відповідальності за збереження цих речей не несе?

Наталія Бородачова, віце-президент Всеукраїнської федерації споживачів «Пульс» каже, що права споживачів в Україні – декларативні, їх порушення набуло системного характеру. Приклади? Від найбільш кричущих, як то масове отруєння сурогатним алкоголем, до порушення правил зберігання та транспортування продукції.

І ще. Чи стежить хтось за дотримання санітарних норм у продуктових магазинах? Чи має право на існування нова мода – похід у продуктові супермаркети з песиками, яких носять на руках, та оглядають з ними полиці з харчовими продуктами?

Замість стати цивілізованим суспільством, де відповідальними партнерами є бізнес і споживачі, перевіряючі органи та підприємці, вибір робиться на користь обмеження контролю.

Loading...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Lost Password