Розвантажена шкільна програма не полегшила торбу за плечима

Знання за плечима

Тендітна дитина з величезною торбою за плечима – український школяр прямує на уроки. Якщо діти тягають такі важкі ранці, отже, МОЗ дозволяє. Але хіба дитина матиме гарну поставу, якщо змалечку так горбиться? Нові «розвантажені» програми для дітей молодших класів, імовірно, не вирішать цієї проблеми, бо кількість підручників залишилася незмінною. А от кількість інформації для малечі зменшиться.

Ревізія навчальних програм

Міністерство освіти і науки провело ревізію знань молодшої школи. Тепер ніхто не вимагатиме від першокласника, який щойно вчиться писати рідною мовою, відтворювати «графічне зображення слів, словосполучень та речень» на уроках англійської. Та й визначення «Нуль – це відсутність елементів в множині» першачки не зазубрюватимуть.

МОН затвердило 13 оновлених і розвантажених навчальних програм для школярів 1-4 класів. Внесено зміни до програм з української мови, літературного читання, математики, інформатики, музичного й образотворчого мистецтв, трудового навчання, фізкультури, іноземних мов для загальноосвітніх та спеціальних навчальних закладів (англійська, німецька, французька та іспанська мови), природознавства, основ здоров’я та з предметів «Мистецтво» і «Я у світі».

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич коментує: «Йдеться про видалення з програм зайвої інформації, усунення дублювання, відбір найбільш важливих тем та їх логічний виклад, а також запровадження компетентністного підходу».

Простий олівець і право на помилку

Щоб дитина не боялась помилитися, у молодших класах впроваджується новація – виконання завдань олівцем, а вчителям заборонять писати червоною ручкою. Система оцінювання молодших учнів враховуватиме вікові особливості дітей.

Кане у небуття і техніка читання на швидкість, її має замінити «читання з розумінням». А ще – і цьому зрадіють насамперед батьки – зменшаться обсяги домашнього завдання.

МОН обіцяє оприлюднити новації на своєму сайті, щоб батьки могли контролювати дотримання вчителями нових стандартів.

Опорні школи. Куди возитимуть дітей із сільських шкіл

За словами Лілії Гриневич, дитина з села має удесятеро менші шанси успішно скласти ЗНО з іноземної. Щоб усунути таку кричущу несправедливість, у кожній області запроваджено одну опорну школу, щоб старшокласники змогли  удосконалити знання з цього предмета.

І МОН планує відкрити ще понад 70 шкіл, які будуть дообладнані за кошти, виділені на місця: це 200 млн на закупівлю кабінетів і 600 млн на придбання автобусів, у співфінансуванні з місцевими бюджетами.

Школи мали б дообладнати до 1 вересня, але оскільки дітей мають довозити до школи хорошою дорогою, то наразі намагаються синхронізувати ремонти доріг і облаштування опорних шкіл.

Бути вчителем… має бути престижно

Неприємне відкриття цьогорічної вступної кампанії: на вчителів пішли вчитися абітурієнти з найнижчими балами.

«Ми бачимо дуже низькі прохідні бали на підготовку вчителів фізики, наприклад. Найвищий прохідний бал – 127», – зазначила Інна Совсун, перший заступник міністра освіти.

Увесь прогресивний світ робить ставку на освіту, інновації, рух вперед. А в Україні, як бачимо, бути вчителем – непрестижно.

Лілія Гриневич зазначає, що наразі вчитель без категорії має середню заробітну плату 3467 гривень, вчитель вищої категорії – 4438 гривень. Міністр запевняє: в МОН ініціюватимуть просування оплати вчителів вже з бюджету 2017-го.

«Золотий стандарт» реформ

Систему ЗНО справедливо можна назвати «золотим стандартом» реформ в Україні. Оскільки Лілія Гриневич стояла біля витоків ЗНО, була першим директором Центру оцінювання якості освіти та займалась впровадженням ЗНО на національному рівні, то сподіваємось, що ситуація з якістю освіти покращиться, а всі школярі, незалежно від місця проживання і статків їхніх батьків, матимуть рівний доступ до якісних знань.

І ще було б добре вирішити щось із величезними ранцями школярів.

Loading...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Lost Password