37 тисяч голосів – саме стільки «так» віддали інтернет-користувачі за те, щоб Президент України Петро Порошенко все ж розглянув питання про надання права і пересічним громадянам на законний захист із зброєю у руках.
На сьогодні, в нашій країні дозволені лише службова вогнепальна зброя, а також спецзасоби для правоохоронців і працівників приватних охоронних фірм. А от нам, звичайним громадянам, за винятком тих самих журналістів, для самооборони дозволено хіба що газові балончики.
Подібні петиції щодо розширення списку осіб, які мають право на вогнепальну зброю для самозахисту, в нас реєструють уже не вперше. Є навіть відповідний законопроект. Однак заборона на володіння вогнепальною зброєю не є вказівкою для так званої української еліти. Багатії та можновладці не відмовляють собі в праві на збройний захист. І аж ніяк не поспішають розділити це право з народом…
Тим часом голова наглядової ради Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін наголошує, що від злочинців у нашій країні продовжують гинути тисячі людей. Особливо це пов’язано зі збільшенням незаконного обігу вогнепальної зброї, яку часто-густо завозять зі сходу країни.
«Щодня кожен із нас ризикує опинитися на шляху зловмисника з пістолетом чи гранатою в кишені. Неконтрольовані «стволи» та вибухівка гуляють по країні як ніколи вільно. Проте влада не поспішає законодавчо врегулювати право всіх українців на адекватний захист», — зазначив Георгій Учайкін.
Якби парламентарями був проголосований закон про цивільну зброю і боєприпаси №1135-1, розроблений ще в 2014 році, все було б інакше. Важливим є те, що з прийняттям цього закону має закінчитися монополія силовиків, які нині контролюють ринок зброї й отримання дозволів на неї. Відповідно, будуть зруйновані й корупційні схеми.
«Знаю, що знайдуться голоси «проти» навіть серед неозброєних і найбільш уразливих: «Як це: вулиці заполонять люди з пістолетами?» Даруйте, але це норма в тих країнах, де держава, маючи ефективну поліцію і спецслужби, збудувала нормальні стосунки з усіма громадянами, а не лише кастою обраних», — бідкається Георгій Учайкін.
Латвія, Литва чи Естонія такі закони давно мають. І право на придбання і носіння короткоствольної нарізної зброї має бути й в українців. На сьогодні статистика свідчить, що із законодавчим затвердженням права на збройний захист у цих країнах відчутно знизилась вулична злочинність, скоротилася кількість убивств. За право на реальний захист людина відповідає власною свободою. Як і в кожній справі не без ризиків. Утім, за умов проведення грамотної політінформації та роз’яснень серед населення, створивши прозору, загальнодоступну та некорумповану систему підготовки й реєстрації власника зброї, такі ризики будуть зведені до мінімуму.
