Грізний «Сапсан»

сапсан-1

На початку 1990-х років у зв’язку із зняттям з озброєння ЗСУ комплексів оперативно-тактичних ракет 9К52 «Луна-М» та фізичним старінням комплексів 9К79-1 «Точка-У» Міністерство оборони України прийняло рішення про створення аналогічного вітчизняного комплексу. Можливості для цього були — ще з радянських часів дніпропетровське конструкторське бюро «Південне» брало активну участь в різних цивільних та військових ракетних програмах.

Так у 1994 році у Дніпропетровську почалися роботи по проекту «Борисфен» зі створення оперативно-тактичного комплексу з відстанню ураження цілей у 500 км. Однак у 2003 році через відсутність фінансування роботи були припинені.

У 2006 році за активної підтримки президента В. А. Ющенко Рада безпеки України прийняла рішення про початок розробки нового багатофункціонального ракетного оперативно-тактичного комплексу «Сапсан». В цьому ж році був укладений договір з конструкторським бюро «Південне» на розробку комплексу та розпочато роботу по проекту. Фактично були продовжені роботи по проекту «Борисфен».

У 2007 році на фінансування робіт за проектом було виділено 12 млн доларів США. У квітні 2010 року генеральний директор Національного космічного агентства України Юрій Алексєєв повідомив, що в 2009 році конструкторське бюро «Південне» завершило ескізний проект комплексу «Сапсан» та може приступити до його проектування. Відповідно до плану, комплекс повинен був надійти на озброєння української армії в 2011 році, але в зв’язку з недостатнім фінансуванням роботи серйозно затягнулися.

Так, в жовтні 2011 року розробники оцінювали можливості прийняття «Сапсана» на озброєння вже кінцем 2015 року. При цьому в проекті створення комплексу на той час було задіяно близько 70 підприємств України, 99% компонентів комплексу були українського виробництва.

Однак в червні 2013 року після того як в проект «Сапсан» було вкладено понад 200 млн гривень (близько 100 млн доларів за курсом того часу) міністерство оборони України зупинило фінансування робіт за проектом.

На той момент «Південне» продовжило роботи по паралельному проекту — експортного ОТРК «Грім», який активно пропонувався на міжнародному ринку і по факту спонсорувався Саудівською Аравією.

Після анексії Криму та початку війни на Донбасі роботи над проектом «Сапсан» були поновлені. В січні 2016 року президент України П. А. Порошенко повідомив, що в затвердженому варіанті державного військового замовлення України на 2016 рік передбачено виділення фінансування державної цільової програми створення багатоцільового ракетного комплексу «Сапсан».

сапсан-1

За оцінками фахівців комплекс може бути представлений на дослідні випробування у 2018 році.

ОТРК «Сапсан» призначений для ураження одиночних і групових стаціонарних цілей на відстані від 80 до 290 км. Вага бойового блоку одноступінчастої балістичної ракети має бути 480 кг. Бойова частина може бути виконана за моноблочною або касетної схемою. Моноблочна — це перше за все осколково-фугасна бойова частина. Касетна бойова частина споряджена осколково-фугасними бойовими елементами.

Розрахункова площа ураження ракети — більше 10 000 кв. метрів. Вага ракети з пусковим контейнером завдовжки 7,2 метра становить 3,5 тонни. Бортова система управління ракети інерціальна, що комплектуються системами навігації та наведення різного типу (радіолокаційними, оптико-електронними).

Автоматизована пускова установка комплексу базується на шасі вантажного автомобіля високої прохідності (в базовому варіанті — КрАЗ, також можливе використання гусеничної платформи розробки конструкторського бюро ім.Морозова) та забезпечена набором систем і устаткування для автономного здійснення підготовки до пуску та самого пуску ракети, який здійснюється за мінометним типом.

Більшість даних по комплексу засекречені, тому всі цифри носять оціночний характер. На думку фахівців, оптимальним варіантом формування підрозділів, озброєних  ОТРК «Сапсан», стануть батареї з 2-3 самохідних пускових установок та пересувного командного пункту.

сапсан-2

Цікаво, що аналогом ОТРК «Сапсан» є російський «Іскандер», який багато в чому випереджає український проект, так як у нього немає обмежень в дальності стрільби (Україна не має права розробляти ракетні комплекси з радіусом ураження більше 300 км та бойовим навантаженням понад 500 кг) і є можливість озброювати ОТРК ядерними боєголовками, якої Україна не має.

Loading...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Lost Password