Суспільство

«Аграрний вождізм чи аргументований діалог?», — Валерій Давиденко

15 липня у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 4010а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення правового регулювання користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)».

Проект створює аграріям правові механізми для користування земельними ділянками сільгосппризначення на нових умовах (емфітевзис). Сьогодні через недосконалість правового регулювання це право використовується у господарській діяльності вкрай обмежено. На відміну від нинішнього права оренди, емфітевзис дозволяє передавати землю ще й у заставу. У разі широкого його практичного застосування аграрії отримають потужний інструмент для кредитування сільгоспвиробництва. І таким чином отримують стимул до розвитку.

Прийняття закону вкрай важливе для розвитку національного агросектору в умовах мораторію на купівлю-продаж сільгоспугідь. Свідченням цього є склад співавторів законопроекту – 14 депутатів із профільного аграрного комітету Верховної Ради і ще шість – з інших комітетів.

З огляду на практично одностайну позицію парламентського аграрного комітету, а також експертного середовища, для мене виявилася дивною позиція керівника Аграрної партії, який, за визначенням, має бути на боці аграріїв. Звідти замість ґрунтовних експертних оцінок і пропозицій пролунали погрози позбавити партійного квитка їх представника у парламенті Олександра Бакуменка – одного із співавторів документа. Лідер аграріїв Віталій Скоцик заявив, що в партії «глибоко обурені законодавчою роботою нардепа Олександра Бакуменка, який працює проти інтересів українського народу». За логікою АПУ, співавторство Бакуменка у згаданому законопроекті і є, власне, його антинародною діяльністю.

Поясню, чому позиція АПУ здається непереконливою й оманливою. По-перше, звідти не надали жодної власної пропозиції до згаданого проекту, хоча знали, що він готується в парламенті. Пану Скоцику нічого не заважало прийти на засідання комітету та викласти особисті й партійні аргументи. Переконаний, вони були б почуті і враховані. По-друге, проект закону не суперечить Програмі АПУ, тому що не передбачає зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення. По-третє, реєстрація згаданого проекту не означає, що його приймуть у нинішній редакції. Ще є достатньо можливостей внести до законопроекту слушні зміни.

Упевнений, за умови діалогу ми будемо мати якісний закон.

Окрім того, мені здаються неетичними публічні оцінки, до яких вдалися в Аграрній партії, щодо людини, яка чимало зробила для розвитку національного агросектору. Олександр Бакуменко має незаперечний авторитет у галузі. Тому, напевно, доречнішою у цьому випадку була б внутрішньопартійна дискусія із пошуком раціонального рішення замість проявів вождізму із ритуальним маханням шаблюкою.

У складних для країни умовах войовнича риторика є безплідною. Досягти результату допоможе лише діалог і компроміс.

Також я особисто пропоную очільнику АПУ звернути увагу на діяльність окремих своїх представників у владі, які відверто гальмують процеси децентралізації. Ідеться, зокрема, про заступника голови Чернігівської обласної ради пана Арсена Дідура, який, на моє переконання, ставить адміністративні шлагбауми на шляху створення об’єднаних територіальних громад. А це дійсно суперечить Програмі АПУ, де формою суспільного устрою визнається самоорганізація. Добровільне створення об’єднаних територіальних громад і є реалізацією самоорганізації. Адміністративне проштовхування псевдодецентралізації за виключно однією формулою «Один район – одна громада» в різних регіонах України є ні чим іншим, як намаганням консервації старої корумпованої системи управління з безправними громадами та громадянами.

Блог Валерія Давиденко

Народний депутат України

Джерело: LB.ua

Ще статті по темі

Back to top button