Децентралізація на Чернігівщині: чиновницький саботаж і перші перемоги громад

8601946085365a594c46646027cb01ef_M

Одна з найочікуваніших реформ – кардинальна зміна балансу влади та повноважень. Іншими словами, реформа з децентралізації влади в Україні.

Аргументи «ЗА»

Втомленість від постійної залежності громад від різних чиновників, починаючи від району і закінчуючи Адміністрацією Президента, постійне жебракування і випрошування коштів на зарплату вчителям і медикам, недофінансування об’єктів, які почали будуватись у 2011-2012 роках – у такій системі координат перебували відносини місцевого самоврядування та виконавчої влади на Чернігівщині на кінець 2013 року.

У попередні роки, зокрема в 2010-2013 рр., з посиленням авторитарної складової управління, службовці обласного та районного рівнів фактично одноосібно приймали рішення навіть із найдрібніших питань. 14218020_522047554669786_2099923946_nНаприклад, чи доцільно ремонтувати спортзал у школі. Або – чи фінансувати з бюджету реконструкцію, скажімо, парку відпочинку в районному центрі.

Більш-менш незалежними з фінансового погляду були міста обласного значення. Утім, політичний тиск, лояльність до Києва в обмін на підтримку на мерських виборах і прокурорська «гільйотина» робили їх такими ж безправними, як і голови сільських і селищних громад.

Відтак, децентралізаційна реформа мала змінити концепцію влади, давши змогу громадам вповні осягнути власні повноваження, підкріплені фінансами.

«Якби Україна була децентралізованою і на місцях лишалося більше повноважень, ми не мали б такої ситуації, коли раз на 10 років доводиться проводити революцію. Майдан – це прямий наслідок надмірної централізації влади. Мусимо 10 років дивитися і терпіти, чекати, поки накопичиться енергія протесту. Адже інакше немає можливості впливати на владу: все вирішується на рівнях влади, недоступних для громадян», – голова правління Центру політико-правових реформ, експерт із публічного права Ігор Коліушко.

Хронологія децентралізації на Чернігівщині

Лютий-березень 2014 року

Один із найпалкіших прихильників реформи в області – тодішній голова Чернігівської обласної ради Микола Звєрєв. Після обрання головою представницького органу в лютому 2014 року він одразу ж головним своїм пріоритетом оголосив реформу децентралізації. Про необхідність реформ він постійно заявляв публічно. Більше того, як очільник обласної Асоціації органів місцевого самоврядування «Ради Чернігівщини» ініціював цілу низку звернень до київської влади з вимогами прискорити реформу. Навіть створив Консультативно-дорадчу раду з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради. Вже 28 березня 2014 року Чернігівської обласна рада прийняла політичне рішення – звернення до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо запровадження в Чернігівській області пілотного проекту з реформування місцевого самоврядування. Вказується, що в політиків області та керівників органів місцевого самоврядування та виконавчої влади є політичний консенсус щодо експерименту саме в Чернігівській області.

Травень 2014 року

16 травня ще як кандидат у Президенти на Чернігівщині перебував Петро Порошенко. Відповідаючи на запитання журналістів, майбутній глава держави назвав децентралізацію влади ключовою позицією своєї кампанії.

Січень 2015 року

Великі надії покладали громади на Чернігівщині на Закон України «Про державний бюджет на 2015 рік». Утім, обласну владу прийняті наприкінці 2014 року відповідні зміни до Бюджетного та Податкового кодексів не задовольнили. Адже було суттєво зменшено обсяги освітньої та медичної субвенції для бюджетів районів і міст області. Затверджені Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» обсяги цих субвенцій із Державного бюджету місцевим бюджетам районів і міст обласного значення менші за відповідні видатки 2014 року. Так, освітня субвенція менша в середньому на 18,6%, або на 143 мільйони гривень, медична – на 15,2%, або на 103 мільйони.

Також недостатньою виявилась субвенція на підготовку робітничих кадрів – нестача у 6 мільйонів на стипендії для профтехзакладів. Незрозумілим виявився новий підхід до фінансування ветеринарної медицини, виплат соціальної допомоги низці незахищених категорій, зокрема на дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Відтак, місцева влада та народні депутати від Чернігівщини 20 січня 2015 року після обговорення проблем фінансової децентралізації вирішили звернутись до Президента, Кабміну та Верховної Ради з усіх вказаних питань. Відповідне звернення через кілька днів було підтримане і депутатами Чернігівської обласної ради.

Лютий 2015 року

У лютому 2015 році Верховна Рада України прийняла Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Відтак, розпочався новий етап реформ: громади отримали зрозумілий алгоритм підготовки та прийняття рішень про об’єднання та чіткі бюджетно-фінансові гарантії для виконання своїх повноважень.

Травень 2015 року

Із травня 2015 року реформою децентралізації опікуються також і Офіси реформ – спільний проект Асоціації міст України та Мінрегіонбуду. Їх першочерговим завданням було роз’яснити громадам перспективи об’єднання. На Чернігівщині Офіс реформ очолив Ярослав Жиденко. 6 травня в облдержадміністрації він презентував чернігівське відділення Офісу. Тоді ж стало відомо: головна мета новоствореної служби – розробити перспективний план створення спроможних об’єднань територіальних громад.

Червень 2015 року

Після місячних обговорень, дебатів, круглих столів, врахування пропозицій районів і народних депутатів, погодження з депутатами обласної ради Перспективний план формування територій громад Чернігівської області був прийнятий 19 червня на сесії обласної ради. Він передбачав створення в області 81 громади, з них – три міста обласного значення: Чернігів, Ніжин, Прилуки.

Серпень 2015 року

12 серпня 2015 року Кабмін розглянув і затвердив Перспективний план формування територій області. Втім, уряд погодив лише 45 громад, які, на думку КМУ, є спроможними. Тобто зможуть за рахунок власних фінансів здійснювати всі свої повноваження.

Жовтень 2015 року

Після проходження необхідних процедур й отримання експертного висновку від Чернігівської ОДА на осінь 2015 року фактично завершили процес об’єднання 5 об’єднаних територіальних громад. Це: Кіптівська та Деснянська в Козелецькому районі, Вертіївська – в Ніжинському, Парафіївська – в Ічнянському та Макіївська – в Носівському районах. Загалом 19 колишніх сільських і селищних рад, 57 населених пунктів.

26 жовтня 2015 року в усіх 5 громадах обирали вже голів об’єднаних громад і відповідний депутатський корпус. Цікаво, що в чотирьох громадах, а саме: Парафіївській, Макіївській, Деснянській та Кіптівській, – переконливу перемогу здобули чинні сільські та селищні голови, які були ініціаторами об’єднання. У Вертіївській – інший кандидат.

І півріччя 2016 року

У 5 ОТГ пройшли вибори старост. У більшості випадків люди обрали колишніх сільських голів. Із результатами в 80-90% голосів. Останні вибори – обрання старости в Малій Кошелівці (Вертіївська ОТГ), де єдиний кандидат отримав 95 % підтримки. Також ОТГ отримали додаткову субвенцію з державного бюджету на формування інфраструктури – майже 32 мільйони гривень. Громадами вже розроблено 24 проектні заявки на суму понад 24 мільйони гривень і розпочато їх реалізацію.

Результати діяльності громад у 1 півріччі – сформовані виконавчі комітети, значне перевиконання бюджетів ОТГ, розпочаті ремонти ФАПів, шкіл і дитячих садків. Утім, уже навесні 2016 року постала проблема: про перспективу об’єднання заговорили практично в усіх громадах. І пропоновані плани об’єднання містили як великі громади, які могли поширитись, зокрема, і на кілька сільських рад із сусіднього району, так і «міні-громади», що об’єднували 2 чи 3 невеликі села.

Серпень 2016 року

Попри певне гальмування та саботування з боку чиновників усіх рівнів, процес об’єднання громад триває. Уже пройшли всі етапи об’єднання та отримали позитивний висновок від Чернігівської ОДА Остерська громада (Козелецький район), Батуринська (Бахмацький), Лосинівська (Ніжинський), Михайло-Коцюбинська та Гончарівська (Чернігівський). Очікується, що вже цього року в цих громадах відбудуться вибори. Втім, ЧЕline має інформацію, що ЦВК поки що не збирається оголошувати дату виборів, аргументуючи це нестачею грошей.

14218490_522047558003119_192312274_n

За матеріалами «Час чернігівський»

Loading...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Lost Password