Суспільство

Цікаві місця в Седневі (Фото)

Наприкінці XVII ст. Седнів став маєтністю чернігівського полковника Я. Лизогуба, а потім перейшов у спадок до його нащадків. Пам’ять про цей славетний козацький рід збереглася у кількох цікавих будівлях, що становлять мальовничий архітектурний ансамбль. Однією з них є побудована у XVIII ст. (між 1715 та 1747 роками) дерев’яна Георгіївська церква, що стоїть на давньоруському городищі, з трьох боків оточеному крутими схилами.

У цьому храмі, присвяченому св. Георгію-Змієборцю, що здавна символізував військову мужність і славу, козацтво Седнівської сотні Чернігівського полку висвячувало зброю перед військовими походами.

Свято-Георгіївська церква у с. Седнів цікава також тим, що тут проводили кінозйомки культового кінофільму «Вій» за однойменним твором Миколи Гоголя. Варто лише зауважити, що в кінофільмі чомусь були використані лише внутрішні приміщення Свято-Георгіївської церкви, а зовнішні сцени виконувались у с. Горохлин на Прикарпатті (до речі, той храм вже втрачений, згорів у 2006 р.)

Навпроти Георгіївської церкви, на пагорбі, звідки відкриваються чудові краєвиди, височіє ще одна цікава визначна пам’ятка Седнева – велична мурована Воскресенська церква.

Церкву було побудовано в 1690 р. коштом Я.Лизогуба як родинний храм-усипальницю, де протягом сторіч ховали представників родини Лизогубів. На території Воскресенської церкви можна побачити ще одну незвичайну пам’ятку Седнева – могилу блаженного Григорія Седнівського (в народі його ще називали Грицем Золотеньким чи Золотюсеньким).

Хто такі юродиві? Юродство (від слав. «оуродъ», «юродъ» – «дурень, божевільний») – навмисне намагання здаватися дурним, божевільним. У православ’ї юродиві – прошарок мандрівних ченців і релігійних подвижників. За мету уявного божевілля (юродства заради Христа) оголошується викриття зовнішніх мирських цінностей, приховування власних чеснот і накликання на себе зневаги й образ.

Проте Григорій Седнівський юродствував, викривав місцевих торговців, заступався за обдурених ними, громив і перевертав лавки на ринку. Також відзначився кількома пророцтвами, наприклад, зустрівшись із Т.К.Шевченком у Седневі, напророчив йому близький арешт у Києві.

Неподалік церкви серед густих садів біліють стіни кам’яниці Лизогубів, побудованої одночасно з Воскресенською церквою у 1690 р. Ця витягнена споруда під двосхилим дахом і ґанком у центрі в плані нагадує традиційну поліську хату «на дві половини»: вона має сіни, до яких з двох боків примикають дві невеличкі кімнати. Невеличкі заокруглені віконця, позбавлені будь-яких прикрас, ще більше підсилюють схожість будівлі з сільськими хатами.

Це враження дещо порушує більш пізня псевдоготична вежа над ґанком. Її було зведено у другій чверті XIX ст. братами Андрієм та Іллею Лизогубами, які в 1830 р. оселилися в Седневі.

Їхніми зусиллями були проведені значні роботи з подальшого облаштування садиби. Зокрема, було розширено старий парк, який, згідно з віяннями моди, набув рис романтизму. Тут з’явилися муровані руїни, таємничий грот, місток через рів, проритий у старовинному валі, та романтична білоколонна альтанка-ротонда на невеличкому уступі горішнього плато, звідки відкривався мальовничий краєвид.

Водночас був зведений садибний будинок — одноповерхова споруда з повернутим до річки фасадом з напівкруглим еркером у центрі.

Брати Лизогуби були великими шанувальниками мистецтва та літератури, їхня садиба набула слави принадного осередку видатних діячів культури.

Тут гостювали відомі художники Л. Жемчужников, Л. Лагоріо, О. Сластіон, письменники Б. Грінченко та Л. Глібов. Саме тут, у Седневі, знаходиться та «гора високая», котру увіковічнив у своєму вірші «Журба» Леонід Глібов. Сумний такий вірш, про те, що молодість ніколи не повернеться…

Двічі відвідував садибу Т. Шевченко. Збереглася акварель із видами Седнева, виконана рукою великого Кобзаря.

Пам’ятки Седнева очима Т. Шевченка 1904 року до 90-річчя від дня його народження в садибі Лизогубів було встановлено один з перших в Україні пам’ятників Кобзареві роботи відомого українського скульптора Ф.Балавенського.

Фоторепортаж Віктора Кошлала

Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Вконтакте та Facebook.

Ще статті по темі

Back to top button