14 червня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день донора крові.
Важливість донорства нині важко переоцінити – мільйони врятованих людей, вдячні очі пацієнтів, яких чиясь кров повернула до нормального життя…
Недарма слово «донор» означає «дарувальник».
Донорство – не особлива місія якоїсь визначної людини, донорство – це свідчення людяності та гуманності звичайного пересічного громадянина, який відчув у собі потребу допомогти ближньому часточкою себе – кров’ю.
Ніхто не знає, коли, як та за яких обставин людині буде потрібна донорська кров. Це і складні планові хірургічні операції, ургентне оперативне втручання під час надзвичайних ситуацій, оновлення крові при важких хронічних захворюваннях тощо.
Тобто без добровільної здачі крові нині не можна уявити сучасної медицини, хоч би якими технологіями вона володіла. Без перебільшення, кров – це життя, сила і передумова існування людства.
Головний лікар Чернігівської обласної станції переливання крові, кандидат медичних наук Павло Герасименко зазначає: «Протягом останніх років окреслилися тенденції до зміни структури донорського контингенту, адже з’являються нові молоді донори – студенти, менеджери, які дедалі частіше виявляють бажання здавати кров цілком безкоштовно. Тобто в суспільстві відбуваються певні зміни щодо пріоритетів гуманізму.
Хоча, на жаль, загальна кількість донорів ще не компенсує тих демографічних втрат, яких зазнає Чернігівська область, адже щороку втрати населення становлять мінус один відсоток. Тому іноді бувають ситуації, коли нам стає важко поповнювати ті витрати, які ми видаємо у вигляді компонентів крові у лікарні. Звісно, ми орієнтуємося на світові рекомендації – кількість донорів повинна залежати від загальної кількості населення».
І головна тенденція – держава поступово переходить на безкоштовне донорство, адже у всьому світі донори здають кров на безоплатній основі, керуючись лише гуманістичними ідеалами. Наприклад, у США донорів залучають спеціально навчені рекрути, які, обдзвонюючи громадян, пояснюють всі переваги донації.
Який же портрет сучасного донора, хто стає донором, як працівники станції залучають людей до цієї благородної справи?
Завідувач відділу комплектування кадрів станції Ольга Найда розповідає: «Нині на Чернігівщині є майже 8 тисяч донорів і, справді, серед них щороку більшає молодих людей, що пов’язано з їхньою високою соціальною активністю.
Безперечно, вони хотіли б здавати кров і за гроші, втім, ті 16 гривень за 100 мл крові, як і 11-12 грн на обід – це мізер, і він не може слугувати якимось матеріальним стимулом для здачі крові. На щастя, гроші для таких людей не головне, лише тільки громадянська свідомість, так би мовити, «штовхає» їх на добровільне донорство.
Проводячи серед потенційних донорів масово-роз’яснювальну роботу, ми наголошуємо, що здача крові не тільки рятує життя реципієнту, а й позитивно впливає на організм донора – омолоджує його, створює хороший настрій через появу певної кількості ендорфінів, регулює артеріальний тиск, визначає передумови для зміцнення органів і систем, покращує імунітет.
А ще великим стимулом для молодих донорів є досвід тих, хто вже по кілька десятків разів віддавав свою кров. (До речі, нині в області є два заслужені донори України – здали понад 100 разів кров, близько 450 почесних донорів, які здали понад 45 разів кров цілком безкоштовно). Дуже активно здають кров у регіонах області, зокрема в Бобровиці, Ніжині, Прилуках, основна маса почесних донорів України проживає в районах Чернігівщини».
За результатами моніторингу серед донорів на запитання «Що вас привело у донорство?» понад 50% зазначили, що це щире бажання допомогти людям, більше ніж 35% відгукнулися на прохання родичів і знайомих.
Крім того, понад 90% опитаних заявили, що вони готові знову прийти здавати кров, зокрема, 83% виявили бажання прийти до станції ще раз. Це свідчить про те, що станція створила хороші сучасні умови для комфортної здачі крові, а її співробітники з повагою ставляться до всіх, хто до них приходить.
«Зараз ми виготовляємо три різновиди компонентів – трансфузійних середовищ – еритроцитвмісні середовища, плазму різного ґатунку, тромбоцити. Виготовляємо, але вже не в такому обсязі препарат альбумін. Можливо, ми відмовимося від його виготовлення через неможливість виконати ті вимоги, що висуває до нашого закладу МОЗ.
І така ситуація не тільки в нашому закладі, а й в інших на території нашої держави. Втім, держава повинна потурбуватися про створення окремих центрів із виготовлення альбумінів, що надходитимуть в усі регіони», – зазначає Павло Герасименко.
З огляду на те, що Всесвітній день донора – свято як для самих донорів, так і для працівників станції, 14-го червня в закладі буде проведено День відкритих дверей. «Ми привітаємо наших клієнтів, будь-яких гостей. Будемо пояснювати та розказувати про користь донорства. Крім того, в нас запрацювала сторінка у Facebook, виступатимемо у ЗМІ, – наголошує Павло Герасименко.
– Ще на нас чекають певні зміни в штатному розписі – планується додати спеціалістів для пропаганди рекрутингу, залучення людей до донорства, яке я охарактеризував би так: це загальна справа з метою гарантування безпеки нашої громади. Тобто люди самі допомагають іншим, здаючи кров».
