Початок нового року або день народження вважається таким собі днем для підбиття певних підсумків й аналізу того, що вдалося за певний період або не вдалося. Тож, відповідно, це нагода порадіти, якщо в шкатулці здобутків чимало камінчиків, або подепресувати – у разі їх відсутності або невеликої кількості.
Проте скажу одразу, що впадати у відчай через другий варіант – найбезглуздіша справа. Бо приказка «Хочеш розсмішити Бога – розкажи йому про свої плани» виникла не дарма. Люди – не роботи, і, на щастя, мають можливість жити і діяти не за заздалегідь запланованою програмою, водночас насолоджуючись кожним днем. Та й найкраще, що може статися з нами – кохання, дружба чи талант, – запланувати неможливо. Це своєрідні дари, які отримуємо від Бога чи Всесвіту.
Імовірно, у деяких читачів виникло запитання: то треба жити як доведеться, бо за нас уже десь угорі все вирішене? Аж ніяк! Нам під силу вдосконалюватися, відзначати та розвивати свої таланти або змінювати життя на краще, наприклад, у матеріальному або побутовому аспекті.
Життєвий приклад. Знаю благополучну родину, яка не один десяток років живе в малесенькій оселі. При цьому сім’я стоїть на квартирній черзі і чомусь переконана, що неодмінно отримає від держави нове просторе і безкоштовне житло. Коли це буде і чи буде взагалі, ніхто не знає. Та наразі не про це, а про те, що нинішню квартиру родина й досі вважає тимчасовою. Тож за тридцять із гаком років життя в помешканні не спромоглися навіть шпалери переклеїти чи купити більш-менш пристойні меблі… Тобто в тісняві і гнітючому інтер’єрі минула молодість господарів, виросли діти, а вони все одно продовжують чекати з моря погоди, що хтось прийде і переселить їх у кращі умови. А загадковий «хтось» зовсім не квапиться….
Інший знайомий заздрить іномарці родича. Навіть якось напідпитку сказав: «От у тебе і будинок, і машина, а в мене геть нічогісінько нема». Але ж, відверто кажучи, і напружуватися для того, аби щось мати, зовсім не хоче. Як у відомому фільмі: мені б таку роботу, щоб поменше роботи. Але ж за таку працю й оплата відповідна…
Гадаю, кожен із читачів має сусідів чи друзів, які, як кажуть, закопали таланти в землю через лінощі, несхвальну суспільну думку, безгрошів’я або з якихось інших причин…
Звісно, можна навести приклади, коли люди мають статки й палець об палець не вдарять –успадкували, виграли в лотерею, сидять на шиї в чоловіка чи дружини. Це такі собі везунчики чи щасливчики. В житті й таке є, бо життя різноманітне й непередбачуване.
Але у більшості випадків, аби щось мати, треба працювати, причому багато і, звісно, добре уявляти, чого саме прагнеш. Наприклад, не просто хотіти жити добре. Бо «добре» – то дуже розмите поняття. А конкретизувати для себе: їздити в такій-то машині, мати такий-то будинок, телевізор та інші важливі для саме вашого комфортного життя речі. До того ж, на всі «хочу» вибудовувати плани, як досягти омріяного та поступово, як крок за кроком це реалізовувати. Бо чарівники з магічними паличками, можливо, є, але до всіх вони точно не встигають. А ще народна мудрість вчить, що під лежачий камінь вода не тече.
Але, знову ж таки, якщо вдається не все із запланованого, не треба зневірюватися й опускати руки. Можливо, в такий спосіб доля вас від чогось оберігає або ваше покликання чи щастя – в чомусь іншому. Головне – слухати себе і своє серце, але й не сидіти склавши руки, а пробувати нові варіанти. При цьому важливо не впасти в іншу крайність: намагатися тотально контролювати, планувати й аналізувати все, що відбувається у житті. Бо воно значно мудріше за нас, і з часом неодмінно розставить усе по своїх поличках.
Живіть, радійте і насолоджуйтесь кожним днем і кожною миттю!
Ірина Осташко
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
