Як захистити інформаційний кордон Чернігівщини
Під час робочої поїздки на Чернігівщину 10 – 11 листопада члени Національної ради зустрілися з ліцензіатами, правоохоронцями і керівництвом Чернігівської області. У нараді взяли участь голова Національної ради Ольга Герасим’юк, член регуляторного органу Максим Онопрієнко, керівниця юридичного управління Ганна Літвіщенко та кілька десятків представників місцевих медіа і кабельних операторів.
Питання національної інформаційної безпеки – надважливе. Тому після прифронтових територій Національна рада вирушила з виїзним засіданням до прикордонної Чернігівщини, зазначила Ольга Герасим’юк.
«Національна рада – це орган, який поставив перед собою мету захищати інформаційний простір, хоч і в умовах застарілого законодавства. Ми намагаємося бути на передовій інформаційної битви, захищати наше суспільство від фейків і пропаганди. Ми використовуємо всі наші можливості, щоб змінити законодавство і мати механізми більшого впливу для забезпечення інформаційної безпеки», – сказала вона.
Результати дослідження, яке провели на замовлення Чернігівської облдержадміністрації, навів Валерій Чаус. За його словами, 243 населених пункти прикордоння Чернігівщини мають проблеми із прийомом цифрового сигналу загальнонаціональної телемережі. Із них 64 — у Корюківському районі, 93 — у Новгород-Сіверському, 86 — у Чернігівському. Водночас там доступні для перегляду до 30 російських телеканалів і чимало російських радіостанцій.
«На жаль, ми маємо проблему: це відсутність або невпевнений прийом вітчизняного телесигналу, і ця проблема охоплює всі наші північні регіони. Якраз північ – це кордон із Російською Федерацією і Республікою Білорусь. І за останні роки, на жаль, ми не дуже успішно рухаємось до подолання цієї проблеми», — зауважив В’ячеслав Чаус.
Як уточнила представниця Національної ради в Чернігівській області Ірина Сенченко, сигнали від семи потужних російських передавачів сягають територій на півночі Чернігівщини. Глибина проникнення іноземних телеканалів у форматі DVB-T2 на прикордонні місцями становить 30 – 40 км. А от український телерадіоконтент на цьому просторі розповсюджують лише із двох точок.
Допомогти у цій ситуації може розбудова державної телемережі МХ-7. Вона має забезпечити більше українців безплатним цифровим телебаченням, адже передбачається, що покриє не менше ніж 90% території України і запрацює вже з весни наступного року.
Чернігівська облдержадміністрація наразі розробляє пілотний проєкт у рамках реалізації програми Міністерства цифрової трансформації «Інтернет-субвенція». Він полягає у підключенні сіл краю до швидкісного оптичного інтернету. В області до інтернету під’єднають 457 сіл і 1531 соціальний заклад у селах. Прагнення ж місцевої влади полягає в тому, щоби в окремо взятому селі всі оселі отримали безкоштовний інтернет-зв’язок та інтернет-телебачення за умови, що жителі відмовляться від прийому некодованих російських супутникових телепрограм і замінять його на український контент.
Інтернет-простір є важливим аспектом інформаційної безпеки, підкреслила голова Національної ради Ольга Герасим’юк, однак він сьогодні жодним чином не регулюється.
«Поряд із традиційними медіа, такими як телебачення і радіо, які є ліцензіатами Національної ради, онлайн-середовище сьогодні – джерело пропаганди і фейків. Тому ще одним конкретним кроком у роботі щодо інформаційної безпеки регіону є прийняття закону «Про медіа». І в цьому питанні потрібна активна робота всіх», – наголосила Ольга Герасим`юк.
Схвально відреагував на ініціативу щодо доступності інтернету в селах член Національної ради Максим Онопрієнко. Водночас він звернув увагу на потребу якісного ефірного наповнення телерадіокомпаній.
«Окрім нарощування технічних потужностей українських мовників, варто дбати про цікавий контент. Тільки так можна буде збільшити частку українського мовлення на території Чернігівської області», – вважає він.
Також Максим Онопрієнко сказав про те, що регулятор порушуватиме питання про внесення прикордонних районів Чернігівщини до територій з особливим режимом мовлення. «Це – звільнення від ліцензійного збору, можливість розпочати мовлення без конкурсних процедур», – висловився він. Такий статус дасть можливість компаніям працювати за тимчасовими дозволами і, таким чином, забезпечити вітчизняним контентом жителів прикордонних територій.
Учасники наради напрацювали дорожню карту заходів до виконання і домовилися про подальшу співпрацю, аби забезпечити жителів прикордоння вільним доступом до українського радіо і телебачення.