Та їй би ще жити й жити, дітей сповивати, співати, любити…
Страшна, чорна звістка оповила мирне містечко Мена. Від смертельного поранення, завданого ворогом, загинула юна менянка – 17-річна Аня Кушнеренко… Після днів і ночей у нелюдських умовах, під ворожими бомбами та ракетами в охопленому вогнем Чернігові, це дівча намагалося повернутися додому, до батьків. Вирватися з пекла до рідних. Жити нарешті! Не судилося…
Анечка… Талановита дівчинка-музикант. Вона навчалася у Чернігівському музучилищі імені Ревуцького, грала на бандурі. Як же вона співала! Як уміла дарувати людям світло, радість. І, як усі дівчатка її віку, мріяла. Мріяла кохати, мріяла створити міцну родину, пестити діточок. Врешті, ЖИТИ!!!
Єдина дитина у батьків! ЄДИНА!!! Бажана, довгоочікувана мамина донечка! 17 років!
Горіти вам у пеклі, нелюди, до скону. І вашим нащадкам до сотого коліна – не пробачимо. НІКОЛИ!!
Менська міська рада
