Увесь світ вразила сила духу та єдність українського народу. Адже нашій армії, звісно, чим можуть, прагнуть допомагати всі. Не сидять склавши руки освітяни та школярі. Яскравий приклад – Сновська гімназія. Тут уже не один рік плетуть маскувальні сітки та практикують інші форми волонтерства.
Інна Харченко, заступник директора з виховної роботи Сновської гімназії згадує, що маскувальні сітки плетуть із січня 2015 року і що перша сітка вийшла зимова. Тоді був особливий час.
«Мали активний випускний клас, до того ж переживали події Революції гідності. Навіть були такі діти, які посварилися з батьками, бо батьки не сприймали ситуацію. А в мене якраз син пішов в АТО, а потім племінник.
І якось після того почали плести маскувальні сітки. Тож уже сім років цю справу не полишаємо.
Звісно, що відправляли сітки на Донбас, також допомагали чернігівському госпіталю, возили продукти. І там познайомилися і з жіночою волонтерською сотнею самооборони Чернігова та з дівчатами із ЖеСЧе. Вони нам трішечки допомагали матеріалами та з доставкою наших сіток тим, кому вони були потрібні», – у коментарі для ЧЕline зазначила Інна Харченко.
Між тим, це ще не всі волонтерські справи, якими займалися педагоги з дітьми та їхніми батьками.
«З дітьми різні акції організовували. Для Новоайдарська проводили акцію «Портфелики – дітям», тобто від кожного класу, а також вчителів, батьків зібрали десь 15 портфеликів, повністю укомплектованих усім потрібним для навчання. Збирали також іграшки для дитячого будинку. Кілька років поспіль влаштовували новорічні акції – збирали солодкі подарунки та мандаринки для воїнів, а також листівки, малюнки, дитячі сувенірчики – ангелочків плели, сердечки виготовляли.
Для батальйону «Чернігів» Національної поліції, в якому наші хлопці також служили, і «швидку допомогу» переганяли, готували подарунки. Їх передавали тією автівкою «швидкої допомоги».
Збирали також консервацію й інші потрібні продукти та речі – шкарпетки, чаї тощо. Щороку ми не просимо в батьків учнів кошти, а проводимо благодійні ярмарки, на яких дітки продають власноруч виготовлені солодощі, вироби з бісеру, вишивку, картини, інше рукоділля. І на виручені гроші теж купуємо все потрібне для волонтерської справи», – розповіла пані Інна.
Поступово коло однодумців розширювалося. Через жіночу сотню потоваришували з волонтерами з Корюківки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чернігові почав працювати психологічний хаб
«Там є така чудова жіночка – Тетяна Миколаївна, і ось вони через свою фабрику допомагали тканиною для сіток. І ці сітки ми ж потім відправляли «Новою поштою», волонтерами чи іншими способами на Донбас», – пояснила заступниця директора з виховної роботи.
Коли ж війна прийшла на нашу Чернігівщину, зрозуміло, що перший місяць усі були в паніці. Тож волонтерські проєкти трішки пригальмували.
«Залишилися без основи для сіток. Потім нам підказали, з чого її можна робити, Корюківка нам допомагала. Тож із кінця березня почали їх активно плести. Нам уже допомагали багато людей, громада нарешті долучилася. Бо наша громада всі ці роки спала, ми єдині на Сновщині це робили.
У 2018 році навіть відзнаку отримали від громадської організації «Євромайдан SOS». Наша представниця їздила до Києва на вручення.
А нині до нас приходять і жіночки-пенсіонерки, які хочуть допомогти, і люди масово несуть тканину потрібних кольорів. Рибалки почали нам приносити сітки – і нові, і старі. Ми їх нині зшиваємо.
І Корюківка нас ще долучила до плетення кікімор, окрім сіток. Діти до плетіння сіток долучаються активно. У нас гімназія без початкової школи, навчаються діти з 5-го по 11 клас. Багато хто хоче долучатися до плетіння, але не всім вдається. Щоправда, допомагають хто чим може: нарізають, подають, беруть участь в інших процесах», – розказала педагог.
Та все ж основна функція освітнього закладу – навчання дітей. І це також відбувається.
«Найтяжчий місяць. Можна сказати, що освітній процес ніяк не відбувався. Нині – онлайн усе. У нас є програма на Google Диску, ми виставляємо розклад, і щодня в нас відбуваються уроки. Спершу, поки були проблеми з інтернетом, нас просили не включатися, то з обіду організовували навчальний процес. А потім, як інтернет уже налаштували, то працюємо з 10-ї години ранку, онлайн-уроки в зумі відбуваються. Більшість дітей долучається, хіба що є проблема в маленьких селах, де спостерігаються проблеми з інтернетом. А так працюємо, завдання даємо, зрозуміло, що трішечки менше, ніж зазвичай. Дітки активні, є й такі, що дистанційно почали краще навчатися, бо кажуть, що з’явилося більше часу, який можуть присвятити навчанню», – повідомила Інна Харченко.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
