Неможливо весь час, кожну хвилину думати про війну, нервувати і переживати. Не переключатися хоч трішки на інші теми – однозначно не на користь здоров’ю.
Тому в буремний час варто помічати лайтові теми і хоч недовго відпочивати.
Нині пропонуємо розповідь про поета Михайла Проніна, з-під пера якого виходить переважно любовна лірика.
Тож далі – інтерв’ю з поетом.
Михайле, розкажи, де народився і що тебе пов’язує з Черніговом?
Народився я в місті Магдебург, тоді це була НДР. Там мій батько, який був офіцером, проходив військову службу.
А про Чернігів можу розповідати довго і багато хорошого, бо це місто дитинства, юності і дорослого життя, а ще це місто моєї мами. До речі, я навчався в Чернігові в школі в №11 і №33.
Про що мріялося в Чернігові?
Мріяти всі ми любимо, особливо в дитинстві. І добре, коли людина не розучилася мріяти в дорослому віці. У дитинстві наші мрії – ефемерні. Мріємо стати космонавтами, пожежниками, льотчиками, героями. Я ж у дитинстві мріяв стати водієм автобуса Ikarus. Вабила дорога. Думав, що круто отак усюди мандрувати, як це роблять водії.
А про поезію я навіть не думав насправді.
І коли відбулися перші поетичні проби?
Мама розповідає, що у два рочки я взяв у діда ордени та медалі, приміряв їх на себе, удаючи героя. А потім каже, що я зранку прокинувся і видав: «Ми сьогодні вранці встали і в мене значки упали». Мабуть, оце й були мої перші рядки – народження поета з цього моменту.
Не можу сказати, що в юності я писав багато віршів. Як усі, робив якісь нотатки у блокноті. Бо наші мрії в юності стають більш дорослими, приземленими. А поети, мабуть, у чомусь діти, бо не втрачають цього.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чернігові планують відновити атракціони
Про що твої вірші?
Тематика моєї поезії насамперед любовна: вірші про любов, розлуку, стосунки чоловіка і жінки. 90% того, про що пишу, – із пережитого. Бо складно описувати те, чого не пережив. Важко писати про не вистраждане, не виплакане, не відчуте. Наразі збірки немає, але, впевнений, неодмінно буде.
Є вірші про людські пороки, про дитинство – дітей, які вирослі в під’їзді, вінішко, цілунки, гітарку. Про спорожнілий отчий дім, і тільки фото нагадують, хто тут жив. Вірші в мене сумні, бо не вмію веселих писати.
А ще ти пишеш, бо не можеш не писати. Коли люди входять у творчість – поезію, музику й таке інше, – це ніби спосіб вижити, не збожеволіти, абстрагуватися від зовнішнього світу, стресів і негативу. Тож виходить, що людина живе у своєму творчому світі, придуманому. І створює свої шедеври у цьому своєму світі.
Як відбувається процес народження віршів? Як муза приходить?
По-різному. Буває, що поспілкувався з якоюсь людиною, а вона наштовхнула тебе на певні роздуми. Вірші можуть народжуватися в будь-яку пору доби.
Хто найперший читач твоєї поезії?
Найкращий критик моєї поезії – моя мама. Їй здебільшого подобається, що я пишу. А взагалі є певна кількість шанувальників, які читають мою творчість у соцмережах.
Що хотів би сказати молодим поетам, які пишуть вірші, але не наважуються їх комусь показати?
Хоч мені 41 рік, я вважаю себе молодим поетом. Бо поет не може бути старим, душа поета молода завжди. І поет не може бути щасливим. Бо тоді він одразу не поет. Але ж абсолютно щасливих людей не існує.
Тож, молоді колеги, не ховайте свої вірші, читайте їх і публікуйте. Але треба розуміти, що на поезії не заробиш.
Путь
Я столько в жизни истоптал дорог
И вдоль и поперек до края.
Надеюсь на себя, а кто бы мне помог?
А есть ли та одна, не знаю!
Рождаемся мы, чтобы подыхать,
И лучше не шутить с судьбою.
А может, чтобы понукать?
Стараться быть самим собою.
Смешны страданья сонных мух
От лени, скуки и печали.
Не унести с собой сундук:
Всё, что за жизнь наворовали!
Врагам грехи я снова отпустил,
Держал ногой я их тугое горло.
Убрал я ногу, враг хрипом попросил
Пощады, я же ведь не гордый.
Спиной я стал к тому врагу,
Простил его и думал с миром
Ушел, но нет, в минуту ту
Мне нож вошел по ручку в спину.
А жизнь, что слово, любовь, как блядь,
Шесть букв – сложи себе проклятье:
Пока свободен, силы есть страдать.
Закат, с рассветом новое зачатье.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
