Вороги ховали танки біля переїздів і знеструмлювали села: воїн із Чернігова – про переддень війни

Чернігівець Андрій – воїн, військовий територіальної оборони. А ще 4 місяці тому (до повномасштабної війни) був помічником машиніста на пасажирських поїздах та електричках. Протягом останніх шести років він перевозив жителів Чернігівщини залізничними шляхами. Та з початком війни довелося вийти з кабіни потягу та перейти в окопи, повідомляє Регіональне управління Сил ТрО «Північ» Збройних Сил України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Проганяв артилерію і ворожі ДРГ під Черніговом: історія воїна Олега

«У свою зміну ще ввечері 23 лютого я побачив колони військової техніки біля переїздів. Повітря почало наповнюватись напруженням», – пригадує Андрій.

Робота залізничника потребує особливої пильності, підвищеної відповідальності. Такі якості, безумовно, допомогли захисникові швидко адаптуватися в підрозділі територіальної оборони Чернігова.

«24 числа я отримав повістку, і хоча на мою професію є бронювання, я був готовий захищати Україну і пішов воювати без вагань. Мене швидко розподілили до підрозділу ТРО. Першим бойовим завданням нашого взводу було охороняти підступи до м. Чернігова на одному з напрямків. Потім лінія фронту поступово наблизилася і до нас. Бували і важкі моменти, деякі побратими отримували поранення, але ми все одно впевнено стояли на зайнятих позиціях, не злякалися та виконували накази нашого командира роти, до якого відчуваємо особливу повагу», – зазначає воїн.

На ділянці оборони російські окупанти декілька разів намагались прорватися силами диверсійно-розвідувальних груп і щоразу відступали з втратами.

«Нам дуже допомагало знання місцевості та постійне змінення маршрутів патрулювання і спостереження. Тепер додамо ще й бойовий досвід. Зараз пригадую, як ввечері 23 лютого потягом прямував маршрутом «Славутич – Семиходи», забирали зміну працівників ЧАЕС. На зворотному шляху ми звернули увагу, що біля переїздів ховалися цілі колони ворожої техніки. Ба більше, задля маскування рашисти знеструмили цілі села! Нехтуючи залізничними інструкціями та безпекою людей, вони прибрали підсвічування переїздів і звукові сигнали, що попереджають про потяг. Уже тоді я відчував напруження, дивлячись на ці численні колони танків», – розповідає Андрій.

Через агресію окупанта прифронтові залізниці зараз у досить скрутному становищі. Десь не вистачає деталей, десь – рук. Залізничники докладають усіх зусиль, щоб за можливості перевезення продовжувалися.

«Але згадаєте мої слова: ми обов’язково переможемо і все відбудуємо. Українці знову скоро будуть усміхатися, насолоджуючись краєвидами вільної України з вікон потягу, яким із такою самою щирою посмішкою керуватиму я», – переконує Андрій.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv