31-річний Сергій – за фахом будівельник. Пробував себе в підприємництві — городянці пам’ятають атракціон дитячих автомобілів на місцевому стадіоні, де залюбки розважалася малеча в літню пору року. Нині чоловік працює в Городнянському РЕМі електромонтером із заміни лічильників. А вільний час присвячує своєму хобі — розведенню рідкісних порід птахів. Каже, якщо вдасться втілити задумане в життя, ця справа стане не лише відрадою для душі, а й сімейним бізнесом.
— Я давно захоплююсь пташиним народом, — пояснює Сергій. — Вони не тільки гарні та незвичні, а ще й дуже потішні, бо в кожної пташини свій характер. Є бойові особи, як оці кури — Джерсійські Гіганти. Вони ще маленькі, але вже готові за найменшої нагоди повоювати з тобою. Спершу рідкісні породи були лише мрією. Три роки тому я спробував виводити через інкубатор технічні породи курей м’ясо-яєчного напряму. Купив курчат породи Іспанські Голошиї, а також Фоксі Чік, Редбро і Мастер Грей. Привіз влітку їх маленькими, по три дні від народження, у Хрипівку до батька. Хотілося поспостерігати за ними і з’ясувати, які породи краще ростуть, виживають, розвиваються. За масою та яйценосністю кращими виявились Фоксі Чік. Іспанські Голошиї теж показали гарну продуктивність щодо яйценосності.
Отримавши результат, Сергій вирішив займатися розведенням на продаж населенню курей обраних ним продуктивних порід — бройлерів і Фоксі Чік. У Харківській області в підприємців замовив яйця для інкубаторів, яких у нього вже було три. Обклався літературою й почав читати, як витримувати температурні режими, вологість, просвічувати яйця, інші премудрості. Хотів одночасно для свого задоволення і виплекати курчат рідкісних порід — індонезійських Аям Цемані та китайських шовкових. Але натрапив на шахраїв, які надіслали яйця звичайних домашніх курей за захмарною ціною екзотичних.
— Аям Цемані — незвичайна порода, — розказує Сергій. – Це невеликі кури вагою до двох кілограмів. У них усе чорне, окрім крові та печінки. Кістки чорні, м’ясо чорне. Їх продають для елітних ресторанів. Цьогоріч я таки здійснив свою мрію — в моєму інкубаторі вивелися ці красені. Наступного року проведу селекційний відбір, щоб отримати якісні яйця, і буду займатися їх розведенням.
Втілюючи в життя ідею для бізнесу, Сергій одночасно хоче й здійснити свою мрію — створити маленьку екоферму, де житимуть птахи екзотичних порід. Від бачив подібну в Києві і хоче, щоб і в нашому містечку люди могли милуватися незвичайною красою пернатих. Говорити про своїх улюбленців молодий чоловік може безкінечно — які бувають качки яскраво-зеленого кольору, або про індійських бігунців, які ходять у вертикальному положенні, або про китайських курей, які несуть блакитні яйця. Словом, чудес у пернатому світі безліч.
Серед пернатого господарства Сергія — куріпки Селадон. Із замовлених 20 яєць вилупилося 15 пташенят. До дорослого віку дожили тільки шість. А потім у пташник увірвався хуліганистий кіт і передавив майже всіх, залишивши тільки одну перепеличку. Господар каже, що велике бажання було поквитатись із хвостатим злочинцем, але пожалів розбійника. Тож просто докупив підрощених півторамісячних куріпок — двох півників і чотири курочки. Вони навіть нестися почали ще в дорозі, поки їхали до Городні. Цікава ця порода тим, що несуть яйця вагою до 14 грамів, а самі виростають до 250 грамів. Живуть лише три роки, а тримають їх для яєць 8 місяців.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Екотуризм Чернігівщини: родинний хутір «Зелена світлиця»
— Особливістю цих куріпок є те, що яйця, які вони несуть, мають блакитний колір, — захоплено розповідає Сергій, показуючи своїх вихованців. — Це на генетичному рівні ознака того, що вони не переносять сальмонельоз. Тобто їхні яйця можна вживати сирими без побоювання. Зараз у мене в інкубаторі також лежать яйця рідкісного виду – китайського розписного перепела. Вони виростають маленькі – вагою до 70 грамів. Але тривалість їхнього життя до 13 років. Живуть парами або невеликими сім’ями. Це декоративні птахи з яскравим окрасом. У клітці вони несуть яйця, але не висиджують їх. А якщо на вулиці у вольєрі – тоді залюбки. І в теплий сезон весна-осінь витимуть гнізда. А ще вони мають вертикальний зліт, тож дах треба робити метрів два заввишки, щоб голови собі не порозбивали. Наступного року планую завести три породи — Китайську шовкову, яка дає м’ясо блакитного кольору. У неї пір’я – пух, як у курчат. Такі собі пухнасті кури. А також Арауканів –безхвостих курей, які теж несуть блакитні яйця. І декоративну сріблясту Бентамку. Хочу, щоб люди милувалися ними. І собі для душі.
Мама Сергія Людмила Борисовець, яка допомагає сину втілювати його мрію в життя, додає, що часу на таке хобі витрачається чимало. Вранці дві години – на те, щоб повідкривати приміщення, де живуть птахи,попровітрювати їх, почистити годівнички, понасипати корму та води.
— Це вранці він стільки витрачає, — усміхається Людмила. — А ввечері взагалі до темної пори над ними сидить, усе милується. — Годуємо їх дрібною кукурудзяною січкою, потім пшоном й обмішкою з додаванням кропиви. Я на городі всю траву визбирую для птаства, адже жодними хімікатами ми нічого не обробляємо — екологічно чисте городництво. Ще вони обожнюють усіляких черв’яків, найменші пташата — борошняних, які є у продажу. І такі звуки цікаві видають — сюрчать. Весела компанія. Але догляду біля себе потребують ой якого. Та Сергію це для задоволення, адже займається птахами за покликом душі.
Джерело: Новини Городнянщини
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
