Чернігівщина однією з перших зустріла ворога в перші дні повномасштабного вторгнення. Більше ніж місяць обласний центр був оточений, а область окупована. Увесь цей час Чернігів зазнавав постійних обстрілів. Його околиці знищили майже дощенту. За даними Чернігівської ОВА, майже 3,5 тисячі будівель на території області зруйновані або пошкоджені внаслідок бойових дій, із них 80% – житлові. Тисячі чернігівців залишилися без даху над головою.
Цього чоловіка звати Сергій, йому 58 років. Зараз своєю домівкою він називає невеличкий сарай. Будинок, у якому він раніше жив, знищили російські снаряди. Спершу від вибухової хвилі повилітали вікна, чоловік взявся їх потроху ремонтувати. Утім, уже через кілька днів ворожі снаряди впали в двір, залишивши від його дому просто розвалини.
«Коли я робив вікна, над головою завис дрон. Я роздивився його, та й думаю собі: «ну, дрон, то й дрон. Кому я, інвалід, потрібен». Роздивився його і пішов чай пити. Сиджу п‘ю чай, а воно як дасть. Все аж посипалося», — Сергій Шинкаренко.
Пан Сергій одразу вийшов із будинку, в небі чоловік помітив ракету, тож якомога швидше ліг на землю, аби вберегтися. Від вибуху його контузило. Не чуючи, що відбувається довкола, він підняв голову і побачив, що його будинку більше немає.
Не маючи куди йти, чоловік вирішив будувати житло з підручних матеріалів.
«А жити ж ніде. Все зруйновано. І я собі контужений побудував оце, з нуля. Тут сміття було по коліна, я півтора місяця вигрібав. І оце побудував собі таке житло. Контужений і хворий побудував. Подивився, ніби й нормально», — Сергій Шинкаренко.
Побудоване під постійним ворожим вогнем тимчасове укриття чоловік зараз називає домом. Знімає взуття, перш ніж зайти, робить прибирання, тут він спить і готує собі їжу. Утім, його дім не здатен захистити та зігріти – температура в ньому вулична.
«Зараз, зачекайте, я все покажу. Покажу і розкажу. Я не ходжу взутий там, взутий я тут не ходжу. Варю собі суп тут, дивіться. Поки я чекав вас тут, зварив супчик, із куркою. Із куркою суп. Отут я сиджу. Отут балон. Відкрутив газ, тут підпалив. Можна й обігріватись газом, але пенсія в мене для цього маленька. Можна обігрівати, але потрібні гроші», — Сергій Шинкаренко.
Гроші зараз для чоловіка – найбільша проблема. Він готовий сам узятися за відновлення будинку, адже доладно майструє, утім, не має коштів, аби придбати необхідні матеріали. Потроху відкладає з пенсії та з підручних засобів будує господарські приміщення, аби зберігати інструмент і дещо з речей.
«Зверху бачите? Антресоль. Сушити взуття, а влітку сушити яблука, траву, м’яту, мелісу. Інструменти покласти взагалі нема куди, а на вулиці дощ, усе іржавіє, тож я оце побудував. Отакі справи», — Сергій Шинкаренко.
Якщо історія цього чоловіка не залишила вас байдужими і ви маєте змогу допомогти фінансово або ж будівельними матеріалами, редакція ЧЕline може надати контакти Сергія Івановича Шинкаренка.
Журналіст: Таліна Тарасенко
Оператор: Сергій Бутько
