Ще на початку XIX століття земля, на якій розташовується нині Тростянецький дендропарк, була орними полями, розділеними заболоченою балкою.
У 1833 році, успадкувавши ці землі від своїх батьків, 28-річний поміщик Іван Михайлович Скоропадський (дід останнього гетьмана України) починає будівництво великої дерев’яної садиби, а вже через рік, провівши попередньо роботи з поглиблення балки й облаштування дамб, висаджує на берегах новоутворених ставків перші саджанці майбутнього дендропарку.
У 40-х роках XIX століття в саду Скоропадського з’являються перші екзотичні види, привезені сюди з Франції, Прибалтики та Криму (зокрема з розплідника знаменитого Нікітського ботанічного саду). Починаючи з 1858 року і протягом наступних 30 років, у саду проводились масштабні роботи зі зміни ландшафту місцевості з рівнинного на горбистий. При цьому висота деяких насипних пагорбів сягала 35 метрів. За підсумками першої інвентаризації, проведеної в 1886 році, в саду, на площі понад 170 га, налічувалося 632 види рослин. Після революції 1917 року садиба Скоропадських була зруйнована, а сад тривалий час був занедбаним.
До 1940 року, коли сад було визнано заповідником і взято під охорону держави, з його колекції була втрачена майже половина наявних раніше видів рослин. У 1951 році сад отримав свою теперішню назву – Тростянецький дендропарк і був переданий у відання Академії наук УРСР. Відтоді почалося активне відродження парку і наразі відвідувачі можуть бачити його практично таким, як задумав його засновник І.М.Скоропадський.
Зараз біля входу в дендропарк встановлено пам’ятник І.М. Скоропадському, а на мармуровій плиті викарбовано його звернення: «Любезный прохожій! Садъ, въ которомъ ты гуляешь, насажденъ мною. Он служил мнѣ утешеніемъ въ моей жизни. Если ты замѣтишь безпорядокъ, ведущій къ уничтоженію его, то скажи объ этомъ хозяину сада: ты сдѣлашь доброе дѣло»
Фоторепортаж Віктора Кошмала
