В Україні повинно бути 1 500 об’єднаних громад. Наразі близько 200. Якщо об’єднання відбувається так складно і довго, отже, це невигідно? Виявляється, ні. Об’єднані громади звітують про додаткові надходження, можливість самим розпоряджатися долею своєї місцевості.
Але ж цілком природно виникає запитання: чому багаті села і містечка мають бути зацікавлені об’єднуватися з незаможними населеними пунктами? Такі «бідні родичі» можуть стати для них тягарем. Та, як з’ясувалось, об’єднання може дати добрі результати. Далі розглянемо, яким чином.
Ірина Грозенко, виконавчий директор Чернігівського відділення Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад твердо переконана: за децентралізацією – майбутнє розвитку українського села. І наводить приклад – їй не соромно возити делегації з інших районів Чернігівської області до Макіївки, щоб усі бачили, як вона розквітає.
Ірина Грозенко пояснює: законодавець дав привілей об’єднаній громаді. До бюджетного кодексу України внесли зміни, де для об’єднаних громад лишається ціла низка податків. За рахунок цих податків громада має право формувати свій бюджет, витрачати кошти на розвиток інфраструктури. І саме в об’єднаній громаді не треба йти до районної чи обласної адміністрації, департаменту фінансів і кланятись: дайте нам кошти на ремонт клубу, дайте кошти на купівлю шкільного автобуса тощо. За бюджетним кодексом це право залишене за об’єднаною громадою. Основний податок – ПДФО, 60 % цього податку сьогодні залишається на розвиток громади. Додайте сюди акцизний збір, екологічний і низку інших податків. Якщо громада не об’єдналася, звичайна сільська рада має право на 20 % ПДФО, а не 60 %. У неї не залишається акцизний збір та деякі інші податки.
Мешканці громади самі можуть ухвалювати рішення – закривати чи ні, приміром, школу, навіть якщо того вимагають нові правила.
«Є низка галузевих постанов Міносвіти і Мінохорони здоров’я, де від установ на місцях вимагають: якщо в селі немає 300 жителів, то там ФАП повинен бути закритий, тому держава не виділятиме кошти на фінансування такого ФАПу, — каже пані Грозенко. Якщо у школі немає 25 учнів, то така школа теж повинна бути закрита. Але сьогодні, з огляду на велике перевиконання за власними надходженнями, об’єднані громади збираються на виконкоми і на сесії та вирішують ситуацію по-своєму».
Як приклад виконавчий директор Чернігівського відділення Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад наводить Вертіївську територіальну громаду Чернігівщини. Там кілька ФАПів треба було б закрити, зважаючи на кількість мешканців, але громада перевиконала власний бюджет на 230 %. Тому депутати на сесії об’єднаної громади зібрались і вирішили всі ці ФАПи не закривати, а взяти на своє фінансування.
Про нові можливості для громад звітують і на заході України. На сайті Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад йдеться про те, що після об’єднання збільшився майже вдвічі бюджет Почаївської територіальної громади, що у Кременецькому районі Тернопільщини.
«До прикладу, у 2015 році бюджет громади становив 4 млн 353,3 тис. грн, а вже у 2016 – 7 млн 228 тис. грн. Окрім того, цього року ми отримали 1 млн 666 тис. грн державної субвенції. За ці кошти поступово вдосконалюють благоустрій громади». Об’єднання в громаду дало можливість самостійно розпоряджатися коштами, не випрошуючи їх у Києві чи обласній адміністрації», — розповів голова громади Василь Бойко.
А ще мешканці відремонтували вуличне дорожнє покриття більшості вулиць Почаєва та центральних вулиць двох сіл. Для навчальних закладів закуплено новий інвентар. І вже розпочато роботи за проектом «Реконструкція очисних споруд м. Почаїв» загальною вартістю майже 6 млн грн, що реалізується як за кошти з Державного фонду регіонального розвитку, так і за рахунок місцевого бюджету.
Окрім податків, об’єднані громади можуть розраховувати на державну підтримку. Наступного року на їх соціально-економічний розвиток планують збільшити фінансовий ресурс до 9 млрд гривень. Цьогоріч він становив лише 1 мільярд.
Однак, є і тривожні сигнали.
Ось що пише у своїй статті для DT.UA оглядач Роман Якель: «…На радість від майбутнього фінансового достатку уже зараз падають тіні смутку. Уряд у проекті держбюджету на 2017 рік вирішив на розбагатілі об’єднані громади та міста обласного значення перекласти додаткові повноваження: фінансування оплати праці непедагогічних працівників у школах, оплату комунальних послуг та енергоносіїв у закладах освіти й охорони здоров’я, проїзд пільгових категорій у громадському транспорті, підвищені внаслідок рішення НКРЕКП тарифи на зовнішнє освітлення. Увесь цей тягар коштуватиме місцевим бюджетам понад 32 млрд грн. Водночас обласним і районним бюджетам передбачено значний компенсаційний ресурс — 14,9 млрд грн». Автор наголошує, що об’єднаним громадам кошти не призначені.
Залишається чекати остаточного варіанту державного головного кошторису. Чи не чекати? А відстоювати інтереси громад під час підготовки держбюджету-2017 до 2-го читання.
