У цивільному житті Андрій ніколи не мав відношення до військової справи до того часу, поки нахабна, ненажерлива, кривава і підступна рф не напала на Україну. Як справжній чоловік, без тіні страху, вперто та цілеспрямовано він обрав одну з найнебезпечніших професій сапера, щоб нищити смертоносні «подарунки» окупантів, зберігаючи життя українців.
“Сьогодні ми прощаємося з Андрієм, який повернувся додому, на жаль, на щиті. Тяжко усвідомлювати смерть таких молодих людей, які мали жити, творити, нарджувати і виховувати дітей, а не гинути на війні. Важко на душі, тому що ніколи не хотілося й не бажалося б ось тут зустрічатися зі своїми учнями і проводжати їх в останню путь. Андрія я знаю дитиною, підлітком. Це був світлий, усміхнений, добрий, чемний, чесний, безхитрісний юнак, який став сильним, мужнім чоловіком і обрав праведний шлях захисника своєї родини, рідної Батьківщини, всього українського роду. За це йому честь і доземний уклін. Цього року було 20 років після закінчення школи, була зустріч випускників, звичайно, Андрія через службу на ній не було. Він сьогодні зібрав і згуртував своїх однокласників, а сам пішов у засвіти. Ми пам’ятатимемо його завжди. Я дякую Андрію за те, що він нас захищав, боронив від цієї рашистської нечисті. Я співчуваю мамі та дружині, але треба триматися, треба вірити в те, що ми переможемо. Я впевнена, побратими помстяться за Андрія. Я хочу, щоб ця смерть не була даремною, щоб ми здобули перемогу і обов’язково залишилися в своїй неподільній, цілісній, вільній Україні. Слава нашому воїну, вічна і світла слава. Хай він спочиває з миром на небесах і звідти охороняє і боронить нас і всю нашу країну. Слава Герою! Слава Україні!”, — зазначила класний керівник Андрія Людмила Сенченко.
Його командири про Андрія говорили, що він не тільки вірив в нашу перемогу, у нього було непереборне бажання активно впливати й долучитися до боротьби.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Меморіал пам’яті: сержант Віктор Мошенець
“Я не можу спокійно спостерігати осторонь, у той час, коли хлопці виконують завдання, а я стою з черпаком на кухні, готую їжу”, — казав Андрій. Коли йому говорили: “Андрію, це ж не твоє, ти спокійний, врівноважений … залишайся на кухні”, він твердо заперечував: «Ні, я хотів стати сапером і я буду ним”.
Коли його перевели у службову частину та повідомили про відрядження на навчання до Кам’янця-Подільського, на яке хотіли поїхати військові, найбільше цьому зрадів Андрій.
“Під час занять записував кожне слово, списав удвічі більше, ніж ми удвох. Він намагався записати все, щоб якомога більше знати. Він дуже сильно переживав, що його не пустять на вихід. Він навіть говорив: «Якщо мене не пустять, піду в інший підрозділ до брата в танкову частину”.
«Так сталося, що він пішов на свій вихід і назавжди», — з жалем і болем говорили командири Андрія. Він був безвідмовною людиною, незважаючи на те, наскільки йому було тяжко чи не зручно, Андрій ніколи нікому не відмовив, був дуже відкритим та цінував всі моменти, ситуації, що траплялися протягом служби зі своїми побратимами. Він був люблячим сином, коханим чоловіком, вірним другом. Таким він запам’ятається всім, хто мав честь його знати.
Віддaти шaну Герою, висловити безмежну вдячність та розділити біль непоправної втрати з рідними полеглого воїна на церемонію прощання з квітами та державною символікою прийшли Козелецький селищний голова Валентин Бригинець, офіцер відділення рекрутингу та комплектування другого відділу Чернігівського РТЦК та СП капітан Сергій Сікорський, представники духовенства, військові, побратими, рідні, друзі, земляки.
Труну із тілом Героя пронесли на руках центральною вулицею с.Данівка.
У Свято-Успенській церкві священники відслужили заупокійну літургію.
Воїна поховали на місцевому кладовищі с.Данівка, біля могили батька, де заповів Андрій. На його честь військовослужбовці здійснили салютний залп, а військовий оркестр виконав гімн України. Матері воїна Сергій Сікорський передав Державний прапор України як символ держави, якій вірно та до кінця служив захисник.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Джерело: Козелецька селищна рада
