Унікальні і таємничі монастирські печери розташовані неподалік Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря в Понорницькій громаді. Унікальність цих печер у тому, що вони, попри тривалий час свого існування, залишаються малодослідженими. Навколо них складено безліч легенд, які передаються з покоління в покоління, заворожуючи своєю загадковістю. Сам монастир причаївся серед лісу і теж є не менш цікавою пам’яткою давнини. Головною подією передісторії створення монастиря була дивовижна поява чудодійної ікони Святителя Миколая. Датують цю подію 1620 роком.
«Побутує легенда, що бортник із с. Оболоння збирав мед диких бджіл і, оглядаючи свої бортні, побачив на гілці клена лико Святого Миколая. Він забрав ікону додому, але на ранок вона зникла. Наступного дня історія повторилася. На третій раз він вирішив замкнути ікону в скрині і нікому про це не розповідати. Але ікона і втретє зникла. Потім він розповів цю історію в селі. І на тому місці, де явилася ікона, збудували капличку», – розповідає заступниця начальника відділу еколого-освітньої роботи та рекреації Мезинського національного природного парку Алла Наливайко.
Тоді в цій капличці двічі на рік (у день «літнього» св. Миколая та «зимового») почали проводити службу. А опісля збудували і храм Св. Миколая. Є свідчення, що в 1674 році монастир складався з дерев’яних будівель і печер, викопаних неподалік того місця, де явилася ікона. Наразі відомі навіть імена трьох печерних пустельників: Євстафія, Єлисея й Іллі, які там проживали. Проте згодом на місці келії сталась пожежа, нічого не вціліло, окрім ікони Св. Миколая.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівщині є церква, що була пожежною каланчею (Фото)
«Ці пустельники першими почали викопувати за прикладом Києво-Печерської лаври собі печери. Існують легенди, що цими печерами порита вся Рихлівська дача – місце, де ще монахи висаджували та доглядали ліс. Також говорять, що цими печерами можна дійти до церкви Різдва Богородиці, що в Оболонні, побудованої в 1801 році. В цій церкві в підвалі є замурована стіна. Можливо, там щось і є. Але не можна 100% стверджувати, що це так і є, бо жодних таких археологічних досліджень не проводили. Коли була в 2000-х роках експедиція міжнародна і студентська, тоді досліджували переважно поземний план монастиря, його споруди, але справа до печер не дійшла», – розповідає Алла Наливайко.
Наразі невідомо, де зберігається ікона Св. Миколая, проте вона дуже багато разів рятувала жителів Коропщини від горя. У 1849 р. у Коропі ходила пошесть холери. Тоді одному священнику наснилося, що врятує від неї Чудотворний образ Св. Миколая з Рихлівського монастиря.
«Хресний хід із цією іконою врятував Короп від холери. В пам’ять про цю подію на прохання парафіян у Рихлівському монастирі була написана й освячена ікона. Також раніше традиційно в Коропі відбувався Миколаївський ярмарок, і йому передувала теж хресна хода з іконою Св. Миколая», – зазначає Алла Наливайко.
Рихлівські печери цікавлять багатьох краєзнавців, але вони ще повністю не досліджені. Печери мають кілька входів і, за переказами, тягнуться до Десни. Відомі легенди, що в цих печерах і досі знаходяться скарби.
«Багато скарбів монахи ховали в таких печерних лабіринтах. Там дуже багато ярів. І коли радянська влада гнала монахів пішки з монастиря до Кролевця, а потім їх знищила, ті скарби залишились у печерах. Було дуже багато зацікавлених людей, аби знайти ті скарби, ходили з металошукачем. Знаходили монети, цеглу, яку робили монахи, поодинокі хрестики, але великих знахідок не було», – оповідає Алла Наливайко.
Наразі монастир відроджується, із 2019 року там діє жіночий монастир. Це місце залюбки відвідують не лише місцеві жителі, але й туристи, оскільки Рихлівські печери приваблюють їх своєю таємничістю та дивовижною красою природи.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Оксана Замятіна
Фото – Мезинський національний природний парк
