Ганна Затиркевич–Карпинська – уродженка Чернігівщини (сел. Срібне, нині Прилуцький р-н). За майже 40 років її сценічної діяльності зіграла понад 130 ролей.
Відомий український композитор Микола Лисенко називав Ганну Затиркевич–Карпинську винятковим явищем на світовій сцені.
Народилася в дворянській родині Ковтуненків й здобула відповідну освіту. Під час навчання брала активну участь у концертах і виставах, які організовували в Київському інституті шляхетних дівчат і мріяла про сцену, проте у 18 років батьки віддали її заміж за місцевого, старшого на 20 років, поміщика. Її чоловік спершу не був проти її театральних захоплень, проте коли вона вирішила без його дозволу піти в професійний театр, повернув її додому… з поліцією.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Легенди Мезинського національного парку: таємничі Рихлівські печери (Фото)
Після примусового її повернення в маєток чоловіка (с. Блотниця, нині Болотниця, Чернігівщина) Ганна так нажахала чоловіка натяками, що старший чоловік може раптово померти, а вона, хоч і невтішна вдова, проте однаково гратиме в театрі. І ці «аргументи» були настільки переконливими, що Затиркевич за кілька днів сам запропонував їй їхати куди завгодно, бути, жити та працювати там, де вона хоче. Вона ж зібрала речі та поїхала. Більше акторка з ним не бачилася. Після його смерті вийшла вдруге заміж за лікаря Карпинського і 10 років присвятила виключно сім’ї й облаштуванню побуту. Проте бажання грати у театрі її не покидало. І після смерті другого чоловіка повернулася на сцену. Працювала в багатьох театральних трупах. Як вважають її сучасники, Затиркевич–Карпинській не було рівних серед акторок-сучасниць у виконанні комедійних ролей сварливих бабів, свекрух, матерів. Саме за цим акторським напрямком вона створила власну виконавську жіночу школу. Хоча й драматичні ролі їй успішно «піддавалися». У кожну роль – чи то комічну, чи то драматичну – принесла щось своє, тоді ще не гране на сцені. Крім акторської майстерності, мала професійні вокальні дані, тому нерідко її запрошували грати в операх та оперетах, адже зі своїх ролей вона створювала окремі мінівистави. Встигала ще виступати на концертах як сольна вокалістка.
Вважала, що талановиту молодь треба всіляко підтримувати та допомагати, особливо якщо вона ще не має відповідного фінансового забезпечення. Тому за її ініціативи для таких акторів був створений т.зв. пансіон. Окрема «тема» в її житті – підтримка дітей-сиріт. Ганна неодноразово забирала до себе сиріт, виховувала, а коли ті виростали – збирала кожному т.зв. посаг для організації на перших етапах вже їхнього дорослого життя.
Хвороби, які підірвали її здоров’я, змусили повернутися в маєток першого чоловіка – Затиркевича в с. Блотниця. У 1920 р. переїхала у Ромни, куди її запросили грати у професійному театрі. Проте недовго тішилася: за кілька місяців у віці 66 років відійшла у засвіти.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Джерело: Чернігівщина туристична, за матеріалами Енциклопедії сучасної України, «Український інтерес», wikipedia
