Француз за навігатором заїхав… із кручі у Десну

14 квітня з Десни поблизу Великого Устя Сосницького району дістали позашляховик «Тойота Ленд Крузер 200». Машина належить 50-річному громадянину Франції Дмитрові Хмелюку (колишній українець), котрий працює у Шполі Черкаської області. 8 квітня він у «Тойоті» упав з обриву в річку. Вибив заднє скло і виплив, врятувався.

— Восьмого квітня десь на початку одинадцятої вечора мені подзвонила місцева пенсіонерка Валентина Савченко, — говорить сільський голова Великого Устя Валентина Циганок. — Розповіла, що до неї забрів чоловік, мокрий, у крові. Сказав, що впав у Десну.

Дмитро Хмелюк розповів, що займається вирощуванням насіння, продажем деталей до сільгосптехніки. Того дня їхав у Орлівку Новгород-Сіверського району, віз запчастини для фермерського господарства. Був туман. Рухався за навігатором. Той його і направив у бік Десни. 19 років тому там був пором. Зараз — круча та і все. За двісті метрів від знака «Велике Устя» пірнув з машиною у воду. Глибина Десни у тому місці —10 метрів. «Тойота» почала наповнюватися водою. Він схопив барсетку з грошима і документами, каністру з-під мастила. Вибив заднє скло. Коли виринав з машини, зачепився барсеткою, довелося її покинути. Порожня каністра наче витягла його на поверхню річки. Плавав-плавав уздовж кручі. Таки зміг вилізти. Мокрий, обранений склом, вийшов на дорогу. Пробував зупинити проїжджі машини. Не ставали. Пішов до хати, де світилося. Це був дім Валентини Савченко. Валентина Єлисеївна дала йому светр. Я — теплі штани. Попросила сусіда навпроти Юрія Сніцара пустити Дмитра Павловича переночувати. Викликали поліцію.

Ранком наступного дня дала йому 1200 гривень на розходи (повернув). Викликали водолазів із Сосниці, попросили у Валерія Макухи кран. Вартість години роботи крана — 600 гривень. Він пробув у нас три години, але власник техніки взяв тільки за солярку.

Водолази із Сосниці знайти машину не змогли. Глибина велика, воду здорово крутить.

Дмитро Хмелюк викликав водолазів із Києва. Я їм показала 20-30 метрів, де треба шукати. Вони порпалися від того місця метрів за триста, ще й сказали мені: «Ви не керуйте». Шукали магнітом. Не знайшли. Сказали, треба ехолот. Поки домовилися за ехолот, понеділок і вівторок пропав. У середу з ехолотом знову шукали не там, де я показала. А в четвер таки знайшли в «моєму» місці. Машину дістали у четвер. Заднього скла нема, переднє — побите деталями, котрі були в салоні. На корпусі позашляховика — ум’ятини. Барсетки так і не знайшли.

Водолаз мені на прощання казав: «Дайте я вас хоч поцілую».

За «Тойотою» приїхав евакуатор. За власником машини — його робоча «Нива».

Джерело: gorod.cn.ua