Червонокнижний джміль мешкає на Чернігівщині

Джміль пахучий – це рідкісний вид джмелів, який занесений до Червоної книги України через загрозу зникнення. Цей вид відіграє важливу роль у запиленні рослин, але його чисельність стрімко скорочується через знищення природних біотопів.
Дорослі особини мають характерне густе опушення, забарвлення чорне з жовтими смугами на грудях і черевці. Самці часто відрізняються світлішим забарвленням і більш довгими вусиками. Вид отримав свою назву через специфічний приємний аромат, який виділяють самці для приваблення самок.
Цей вид джмелів є одним із найбільших у фауні України. Дорослі особини можуть досягати довжини 2–3 см, що робить їх справжніми велетнями серед запилювачів. Довжина тіла матки — 28-35 мм, самців — 18-23 мм.
Цей джміль активний з ранньої весни до осені. Живиться нектаром і пилком різних рослин, особливо любить конюшину, шавлію, чебрець. Для гніздування риє нори у землі або селиться в старих норах гризунів. Колонія джмілів пахущих складається з матки, робочих особин і самців. Полюбляє степи, луки, узлісся, де росте багато квітучих рослин.
Самки запліднюються самцями восени, після чого зимують під землею в норах мишоподібних гризунів або під мохом чи листям, а навесні кожна молода матка самостійно будує гніздо на поверхні землі або в норах гризунів. На відміну від більшості інших видів джмелів матки відкладають свої яйця не групою по 6-10 штук, а кожне в окремих комірках. Така особливість біології робить цей вид перспективним для штучного розведення. В гнізді вирощується 50-100 робочих особин після чого приблизно така ж кількість репродуктивних особин — самців і майбутніх маток; статевої зрілості матки досягають навесні наступного року; матки живуть 1 рік, а робочі особини від 1 до 3 місяців.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Водіїв Чернігівщини попереджають про небезпеку на дорогах
Причини зміни чисельності: кількість особин зменшується через знищення степових екосистем (орання степів, забудова, лісозахисні смуги), використання пестицидів та хімікатів в сільському господарстві, зміни клімату, що впливають на рослинність і джерела живлення.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Червоної книги України зі статусом «вразливий». Охороняється на заповідних територіях, а також рекомендується створення штучних середовищ для підтримки популяцій. Джмелі відіграють критичну роль у запиленні, тому їхня охорона — важлива для збереження біорізноманіття.
Цікаві факти про Bombus (Subterraneobombus) fragrans Джміля пахучого:
Унікальний аромат: Джміль пахучий отримав свою назву завдяки особливому приємному запаху, який виділяють самці. Цей аромат слугує для приваблення самок і є своєрідним «парфумом» у світі комах.
Один із найбільших джмелів України: Цей вид джмелів є одним із найбільших у фауні України. Дорослі особини можуть досягати довжини 2–3 см, що робить їх справжніми велетнями серед запилювачів.
Запилювач рідкісних рослин: Джміль пахучий відіграє важливу роль у природі, запилюючи багато видів степових рослин, серед яких є рідкісні та ендемічні. Завдяки йому підтримується екосистема степів і лісостепу.
Рідкісний і зникаючий: Через розорювання степів, вирубку лісосмуг і використання пестицидів чисельність джмеля пахучого різко зменшується. Він занесений до Червоної книги України та потребує охорони.
Життя в колоніях, але не завжди: Як і більшість джмелів, Bombus fragrans формує колонії з маткою, робочими особинами і самцями. Проте колонії цього виду часто мають меншу чисельність, ніж у звичайних джмелів.
Може літати на великі відстані: Ці джмелі можуть пролітати десятки кілометрів у пошуках їжі, що допомагає їм знаходити нові місця проживання, але також робить їх залежними від наявності квітучих рослин у регіоні.
Потребує допомоги людини: У багатьох країнах для збереження джмелів створюють спеціальні джмелині гнізда, висаджують квіткові рослини та зменшують використання хімікатів.
Джміль пахучий Bombus (Subterraneobombus) fragrans — не лише рідкісний, а й надзвичайно корисний вид, який варто берегти.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Джерело: Екоінспекція





