На Чернігівщині декомунізовано 88 пам’ятників

Український інститут національної пам’яті оприлюднив результати реформи декомунізації станом на грудень 2016 року.

Люди обрали нові назви для 51 493 вулиць та 987 міст і сіл, демонтовано 1 320 «ленінів» та ще 1 069 тоталітарних ідолів.

Згідно з Законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки», після громадських обговорень рішеннями місцевого самоврядування і парламенту затверджувалися нові назви для об’єктів топоніміки, в яких немає пропаганди тоталітаризму.

Реформа не лише повернула історичні назви багатьом вулицям, містам і селам по всій Україні, а й залучила українське суспільство до масштабного громадського обговорення.

«2016-й став роком декомунізації в Україні. За період дії Закону Україна зробила більше в подоланні спадщини тоталітарного минулого, ніж за весь час незалежності. Зміни, які легко побачити на мапі країни чи окремого населеного пункту, незворотні, вони – необхідний елемент нашої інтеграції до демократичної Європи», — говорить Голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

За даними, що їхній Інститут отримав від обласних державних адміністрацій, станом на грудень 2016 року позбулися тоталітарних назв 51 493 об’єкти топоніміки в містах, селищах і селах. Це — вулиці, площі, сквери тощо.

В Україні демонтовано 2 389 пам’ятників і пам’ятних знаків, із них на честь Леніна – 1 320. Нагадаємо, що після Росії, Україна залишалася країною з найбільшою кількістю ленінів у публічному просторі.

За рік, що минає, Верховна Рада України перейменувала 25 районів і 987 населених пунктів (із них 32 міста). Парламент України переважно спирався на пропозиції місцевих громад щодо нових назв міст і сіл.

«Але декомунізація не завершилася, – пояснює Володимир В’ятрович, — не лише тому, що залишилися у публічному просторі пам’ятники вождям тоталітарного режиму навіть у столиці й де-не-де ще тривають обговорення нових назв.

Найважливіше – повинна продовжуватися робота з донесення інформації про злочини комуністичного тоталітарного режиму та боротьбу з ним українців. І цю роботу Український інститут національної пам’яті продовжуватиме наступного року».

«Для чого постійно нагадувати про злочини режиму, які давно в минулому? Це важливо для мільйонів убитих наших співвітчизників, які не мали права на пам’ять. Це необхідно для мільйонів наших сучасників – як щеплення для здорового, вільного майбутнього», – підкреслив Володимир В’ятрович.

Нагадаємо, 21 травня 2015 року набули чинності декомунізаційні закони. Втілення їх у життя означає, що Україна нарешті безповоротно пориває з болючим радянським тоталітарним минулим. Мапа країни практично позбавилася тоталітарної символіки у назвах і пам’ятниках, а доступ до документів про репресії та злочини проти людства і людяності повністю відкрито.

Статистика перебігу декомунізації у розрізі областей

 Український інститут національної пам’яті