Окупація прикордоння, бої під Рівнопіллям і росіяни в Седневі: 24 лютого 2022 року – війна на Чернігівщині

24 лютого 2022 року підлий кремлівський ворог рушив повномасштабною війною. О п’ятій ранку російські війська атакують Україну по всій лінії кордону – у т.ч. і в Чернігівській області. Вашій увазі хронологія першого дня війни.

Інформація взята з книги Павла Солодовника «Боротьба нескорених: хроніка війни і злочини російських окупантів на Чернігівщині».

ХРОНОЛОГІЯ ВІЙНИ

ЛЮТИЙ

24 лютого

На Чернігівщині російські загарбники найперше обстрілюють прикордонний пункт «Дніпровське». Вороги з безпілотників скидають вибухівку в наметовий табір прикордонників. Поранено 7 прикордонників. Після цієї атаки вцілілі побратими підривають міст через Дніпро.

Саме через цей міст з білоруської території російські війська планували заходити на наші землі по тому напрямку. До Білорусі від мосту менше кілометра.

Також в перші години наступу росіяни здійснили ракетний удар по головному пункту управління аеродрому ДСНС України у Ніжині. Під завалами опинилося шестеро людей. Ракетним ударом повністю зруйновано пункт управління Ніжинським аеродромом, травмовано 3 представники ДСНС, загинув полковник поліції Олександр Яцик. Згодом стає відомо ще про двох загиблих рятувальників.

Також окупанти обстріляли одну із будівель (навчальний корпус) військової частини у Гончарівському.

Дісталося і аеродрому Півці, що під Черніговом. Ворог кілька разів обстріляв аеродром. Загалом у росіян були особливі плани на цей об’єкт. Адже захопивши аеродром, ворог міг використовувати його безпосередньо за логістичним призначенням. Якби Півці захопили і туди почали б стягувати десант, військові припускають, що через це у Чернігова були б колосальні неприємності.

З самого ранку 24 лютого російські війська почали перетинати державний кордон України з російської та білоруської територій і шаленими темпами просуватися вглиб. Вороги заходили різними шляхами у т.ч. і через Сеньківку та Добрянку.

Також величезні колони вже через Городню сунули в бік Чернігова.

В перші години наступу фактично все прикордоння Чернігівської області було окуповане, або ізольоване.

Оборону Чернігова тримала 1-а окрема танкова бригада і 58-ма окрема мотопіхотна бригада. Дещо пізніше на допомогу чернігівцям із Сумської області вирушив полк Нацгвардії. Сили були катастрофічно нерівними. Якщо говорити, наприклад, про танки, то співвідношення (за оцінками військових) було приблизно 1 проти 25 чи навіть 1 проти 30. На жаль, не на нашу користь.

За словами керівника штабу оборони Чернігова полковника Дмитра Брижинського, у перші дні у місті було тільки орієнтовно 30 українських танків. Але завдяки героїзму та професіоналізму, зокрема, наших танкістів – ворог весь час отримував на горіхи.

Захоплювати Чернігівську область було направлено близько 30 000 російських солдатів. Взяти Чернігів і Київ «за 2-3 дні» було доручено угрупуванню військ «Центр».

«Вже після обіду 24 лютого вони були в Седневі. Селище буквально здригалося від техніки. Центральною трасою безперервно йшли колони», — пригадує перший день окупації Седнева секретар місцевої ради Тетяна Мориляк.

Цього ж дня загарбники входять в сусіднє село Черниш, яке знаходиться за 25 кілометрів від Чернігова.

24 лютого о 15.30 оперативне командування «Північ» повідомляє про те, що підрозділи ЗСУ ведуть бій з росіянами в районі Рівнопілля Чернігівського району. Ворожі війська було зупинено.

Під Черніговом в полон здався цілий розвідувальний взвод 74-ої окремої мотострілецької бригади Росії.