Бомби летіли просто на людей, які стояли в чергах: трагічний день для Чернігова – 3 березня 2022 року (Відео)
3 березня 2022 року приблизно о 12:15 російський літак скинув щонайменше 8 авіабомб ФАБ-500 по центру міста — на вулиці Чорновола та Богуна. Під удар потрапили житлові будинки, кардіологічний диспансер, було знищено аптеку. Цей день став одним із найтрагічніших в історії сучасного Чернігова. Тоді, за офіційними даними, загинули 47 людей, ще 18 отримали поранення.
«Я тільки встиг сказати дружині, що літак летить. Я живу навпроти. І я побачив літак. Ми не встигли навіть добігти до ванної. Вибухи були. Літак летів із тої сторони. Летів від вокзалу, повернувся і летів сюди. Бомби летіли під нахилом. Тут люди стояли в черзі до аптеки, їх вбило, потім сюди впала, в будинок, в дворі одна впала. Туди одна. І сюди дві», — Віктор, житель Чернігова.
У момент обстрілу на вулиці стояли черги біля магазину й аптеки. Через постійні перебої з продуктами та ліками люди, попри тривогу й небезпеку, змушені були чекати.
«Була тривога, я дружині кажу, що скільки біля аптеки стоять, по м’ясо люди стояли, ніхто ж не думав. Розумієте, ніхто не думав, що таке станеться», — Віктор, житель Чернігова.
Того дня вибухи чуло все місто. Стовпи диму піднялися вище за багатоповерхівки. Земля була всіяна уламками, пораненими й загиблими.
«Стільки було пилу, що я дивився з сьомого поверху і мені здавалося, що нема будинків узагалі», — Віктор, житель Чернігова.
«Я була в цей момент удома, і на вулицю практично не виходила, бо боялася вийти», — Світлана, жителька Чернігова.
«Дуже тяжкий був день. Моя подружка була в тому будинку, ракета прилетіла в сусідній під’їзд. Я пам’ятаю, як вона дзвонила, не розуміли, що робити. У мене навіть слів не було на той момент», — Ольга, жителька Чернігова.
«Я на ковід якраз хворіла. Діти ховалися ось тут, у школі, в підвалі, а я сама вдома, бо ковід був, куди я піду? І тут вибух. Ми вискочили, в чому були, тоді ж не опалювали. Прийшли. А тут страшне. Тут було таке, що дивитися не можна було», — Валентина Косова, жителька Чернігова.
І дотепер на цих вулицях живі рани від того трагічного дня: знищена аптека, згорілі автівки, кардіодиспансер, який так і не відчинив двері для відвідувачів, і частково знищений будинок, в уцілілій частині якого продовжують жити люди.
«Ті вікна, які пластикові були, вони ж трохи захищені були, а в кого були скляні – не залишилося нічого. Це був жах, стільки людей загинуло. Царство їм небесне. Це таке горе було. Жах! Скільки дітей, скільки людей. А тепер оце бачите, стоять руїни та й усе», — Валентина Косова, жителька Чернігова.
«Коли ми сюди переїхали, то міняли вікна, бо було все посічено уламками. Було багато жертв, сумно дуже», — Ольга, жителька Чернігова.
«Це дуже трагічний день. Наступного дня ми приїхали подивитися в квартиру, вона була в поганому стані, вибухова хвиля робить справи. В квартирі була кішка, яка, слава Богу, вижила. Дуже співчуваю всім, хто когось втратив тут цього дня, взагалі за всю війну», — Ольга, жителька Чернігова.
Журналіст: Оксана Замятіна
Оператор: Ангеліна Лабута
