Сьогодні, і це ще важко збагнути, серед нас немає Володимира Петровича Коваленка…
Його розум, його фантастична харизма, його сміливість, що іноді межувала з авантюризмом, відкривала двері і людські серця для реалізації грандіозних проектів. Одним із них був Батурин. Неможливо переоцінити внесок Володимира Петровича у справу збереження і відродження пам’яток Батурина, у їх дослідження, у створення заповідника, у формування його колективу.
Та мало хто знає, що збереження, і, відповідно, майбутнє відродження Батурина для Володимира Петровича бере початок у середині 70-х років ХХ ст. Саме Володимир Петрович тоді очолив боротьбу батуринських музейників і краєзнавців за збереження резиденції гетьмана Івана Мазепи «Гончарівка», яку планомірно знищували кар’єром цегляного заводу.
І тоді він переміг – у 1976 р. робота кар’єру була зупинена. Через два десятиліття В.Коваленко очолив дослідження Батурина, археологічною перлиною якого є збережена Гончарівка.
Володимир Коваленко був одним із ініціаторів і головним консультантом відтворення Цитаделі Батуринської фортеці, створення Музею археології Батурина. І пам’ять про нього не лише в серцях наших, тих, хто його знав і любив, а й у серцях сотень тисяч українців, які відвідали Гетьманську столицю й змогли усвідомити, хто ми.
Колектив Національного заповідника «Гетьманська столиця»,
генеральний директор Наталія Реброва
Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Вконтакте та Facebook.
