Депутат Михайло-Коцюбинської об’єднаної територіальної громади Марина Тупиця на своїй сторінці у Facebook запевняє, що у мешканців громади намагаються відібрати пасовища. Зокрема, йдеться про 10 га земель поза селом, де люди випасають скот.
«Усе почалось із телефонного дзвінка від головного спеціаліста Управління Держземагентства в Чернігівському районі Володимира Брея до в. о. старости сіл Шибиринівка, Антоновичі та Москалі Юрія Могилата про виставлення 10 га земель під Антоновичами, де люди випасають скот. Ми почали боронити свої землі, але не так усе просто й було. На електронну пошту Шибиринівського старостинського округу прийшов лист, у якому ми повинні дати згоду вже на 60 га землі чужим людям, яких ми не знаємо», — йдеться в дописі депутатки.
Вона також наголошує, що в управлінні Держгеокадастру в Чернігівській області їй пообіцяли не видавати дозволів на ці землі.
Серед коментарів під публікацією депутатки варто звернути увагу на тезиси Леоніда Петрова, керівника Чернігівської індустріальної молочної компанії (вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур). Його компанія також працює в громаді, тож має свій інтерес у вирішенні схожих проблем. Проте він запевняє, що цей шмат землі його не приваблює.
«Могилат уже написав відмову. Треба оформити цю землю в комунальну власність. Є проблема – 16 га землі, що перебуває в статусі «ріллі» та знаходиться на перегоні стада до пасовища. Спершу треба оформити частину землі, яка в статусі «пасовище», та займатися далі цими 16 га. Морозов, керівник нашої земельної служби, поїде до Держгеокадастру та з’ясує обставини. До ЧІМК уже звернулися для передачі цієї землі в оренду, ми її не будемо брати. Процес видачі землі під ОСГ зупинено», — пише Леонід Петров.
Україна — це велика територія з родючою землею, де спостерігається парадоксальне явище: ми не знаємо, де чия земля, кому вона належить, і не уявляємо, де насправді межа між новообраними громадами. Однак нарешті Кіптівська ОТГ, яка утворилася раніше за Михайло-Коцюбинську, стала пілотною громадою, де закордонні донори допоможуть розробити систему управління землями.
У рамках проекту передбачається, що громада на виході отримає: інформацію щодо кількості та якості земельних ресурсів на її території; план раціонального використання земель з урахуванням природоохоронних вимог і потреб громади; підвищення ефективності використання земель і формування фонду земель комунальної власності.
Залишається лише сподіватися, що найближчим часом ця практика пошириться й на інші громади, а поки що селянам доводиться вигризати свої землі зубами.
Джерело: ОТГ.cn.ua
Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Instagram та Facebook.
