Під час карантину, який уже дістав, найголовніше – зберегти психологічну рівновагу

t96ynlLUl2s

Згадайте, в усі часи карантину особливо раділи школярі. Не треба рано прокидатися, йди до школи та вчити уроки. Натомість більшість учнів замість того, щоб сидіти вдома, хапали санки чи звичайні пакети й бігли на гірки. То був такий собі зимовий дитячий рай, бо карантин завжди оголошували взимку в пік сезону грипу та застуди.

Нині ж, до кінця весни – рукою подати, і позначки на термометрах бувають по-справжньому літніми, а ось карантину кінця-краю не видно. Усе через вірус COVID-19, із яким людство раніше не стикалося.

Звісно, всі ми розуміємо, що небезпечний вірус є, що він агресивний і забирає людські життя. Але ж і від безпросвітного сидіння вдома, якщо, звісно, дотримуватися всіх порад урядовців, у багатьох уже, так би мовити, дах зриває. І справа не в тому, що хтось не любить своїх близьких чи переробив усю роботу. А в тому, що середовище просякнуте якимось напруженням. Знову ж таки, через небезпеку інфікуватися, залишитися без засобів до існування, не мати можливості прогодувати родину, втратити власну справу, якій віддав не один рік життя. Перелік можна продовжувати і продовжувати…

Також не варто забувати, що людина відрізняється від тварин своєю соціальністю. Тож, аби залишатися здоровою, принаймні психологічно, треба спілкуватися з іншими людьми. В сучасному світі, на перший погляд, проблеми немає. Адже засобів зв’язку існує безліч, починаючи від найпростішого телефону. Психологи скажуть, що чути голос рідної людини дуже важливо, але цього замало. Бо потрібні обійми, поцілунки, рукостискання, відчуття рідних запахів, тобто кінестетичний контакт.

Мабуть, тому багатьох, зокрема й мене, дратують широко розрекламовані віртуальні екскурсії кудись і безмежний простір для саморозвитку. Як сказав один знайомий: «Це ніби побувати на майстер-класі з приготування смачних десертів, але нічого не скуштувати».

Натомість, із медичного погляду, для здоров’я, зокрема дітям, сердечникам, немолодим людям, дуже потрібні свіже повітря та рухова активність. Але ж усі – «під замком». На вулицю рекомендовано виходити тільки в разі крайньої потреби і «дихати» повітрям через маску. Хоча вірусологи кажуть, що надворі маски не потрібні.

Мабуть, нинішня ситуація – це єдиний випадок, коли селянам більше пощастило, ніж містянам. Бо принаймні хоч свіжим повітрям можуть подихати та в ліс, якщо він є, пройтися. Хоча й у селах проблем додалося. Наприклад, купити потрібні ліки, якщо не маєш автомобіля, справжнісінький квест.

У читачів, мабуть, уже закралась думка… То невже залишається тільки зневірюватися? Аж ніяк. Треба розуміти банальні істини, що, окрім нас самих, настрій ніхто не підніме. Тож спершу варто усвідомити, що карантин не назавжди: рано чи пізно він закінчиться. І що тільки завдяки обмеженням, які вже всіх дістали, наша країна не переживає колапсу медичної системи й українці не помирають тисячами від коронавірусу, як це було в тій же Британії чи Італії.

Візьміть за правило радіти кожному ранку та дякувати за те, що ваші близькі й рідні живі та поруч. Потім можна заварити ранкової кави чи чаю і неквапом випити з найкрасивішої чашки, яка у вас є. Повірте, позитивні емоції не забаряться. А щоб не відчувати браку спілкування – частіше обіймайте дітей, батьків, коханих, які поруч. До того ж, карантинні заходи обіцяють пом’якшувати, а це означає, що за умов дотримання безпечної дистанції й інших запобіжних заходів, зможемо нарешті надихатися свіжим повітрям. Поступово відновлюватиме роботу бізнес і транспорт. І, ймовірно, проводжаючи 2020-й рік за святковим столом, ми згадуватимемо про карантин, як про незнану раніше пригоду.

А поки бережіть себе, рідних і залишайтеся здоровими!!!

Ірина Осташко

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Loading...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register