Чернігівський інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва доволі тривалий час утримує позицію провідного у створенні новітніх біологічних препаратів. Саме завдяки вкладу чернігівських науковців агросфера поновлюється та з кожним роком стає дедалі сучаснішою.
«Основні напрями дослідження в нашому інституті – це створення новітніх біологічних препаратів землеудобрювальної дії, а також захисних, за аналогією з фунгіцидами, але це вже біофунгіциди», — Віталій Волкогон – доктор сільськогосподарських наук, академік НААН України.
Важливість таких дослідів переоцінити складно. Успіхи «Зеленої революції» дали світу можливість отримувати значно більші врожаї, та разом із цим довкілля потерпає від надмірного використання мінеральних добрив, агрохімікатів, пестицидів. Тож максимально зменшити їх використання – основна мета, яку перед собою ставлять працівники інституту.
«Зрозуміло, що надалі потрібно змінювати всі ці концепції, підходи. І саме тому виникла ідея використовувати або як альтернативу, або як суттєве доповнення для зменшення кількості використання агрохімікатів, біологічні добрива або біологічні пестициди», — Віталій Волкогон – доктор сільськогосподарських наук, академік НААН України.
Сучасні аграрії доволі активно використовують мінеральні добрива. Воно і не дивно, адже саме вони здатні значно збільшити можливий врожай. І водночас чимала кількість внесених добрив не засвоюється рослиною. Це завдає збитків як фінансових, так і екологічних. Аби зменшити можливий негативний вплив, працівники інституту приділяють велику увагу дослідженням ефективності поєднання агрономічно корисних мікроорганізмів із мінеральними добривами.
«Оскільки втрати діючої речовини з добрив дуже значні, бо рослини не повністю засвоюють елементи мінерального живлення. Тому одним із рішень є застосування мікробних препаратів і застосування агрономічно корисних мікроорганізмів», — Тетяна Сасіна – аспірантка Інституту сільськогосподарської мікробіології та АПВ НААН м. Чернігів.
Саме такі препарати здатні забезпечити можливість зменшувати кількість внесених добрив без зниження продуктивності сільськогосподарських культур.
«Ось зразки цих бактерій, які ми виділили з гранул мінеральних добрив. Можете побачити, які вони на вигляд. У нас багато цих зразків, зараз ми досліджуємо кожен зразок. У подальшому, якщо ми знайдемо агрономічно цінні серед них, будемо використовувати в польових дослідах», — Тетяна Сасіна – аспірантка Інституту сільськогосподарської мікробіології та АПВ НААН м. Чернігів.
Попереду ще багато дослідницької роботи, що в майбутньому здатна спровокувати революцію в агросфері та докорінно змінити канони ведення господарства. Тоді багаторічна праця працівників цього інституту стане основоположною для новітніх правил та норм існування сільського господарства.
Журналіст: Таліна Тарасенко
Оператор: Сергій Бутько
