Із кошиками, наповненими запашними яблуками, грушами та медом, 19 серпня люди поспішали до невеличкої церкви Воскресіння Господнього, що розташована на території Цитаделі Батуринської фортеці. Тут настоятель храму отець Роман правив богослужіння на честь свята Преображення Господнього. У народі – це Яблучний спас.
«Сьогоднішнє свято є початком страждань. І щоб показати свою славу перед учнями апостолами, він узяв Якова, Іоанна і Петра й на горі Фавор преобразився перед ними. Самі яблука із Старого Завіту. Перші початки плодів приносили в жертву євреї до старозаповітного храму. Яблучний спас – щоб люди віддали подяку богу, щоб вродили українські сади, квіти польові», — настоятель Воскресінської церкви Цитаделі батуринської фортеці Отець Роман.
Долучалися до святкового богослужіння й освячували природні дари і батуринці, і туристи.
«На власні очі я вперше бачу, раніше по телевізору показували в нас таке. Мені сподобалось. Мені хотілось побачити, як батюшка бризкає водичкою», — турист із Туреччини Адем Бакир.
Цього ж дня батуринці святкували і День пасічника. Багато років тому батуринська земля подарувала світу Петра Прокоповича, який зробив революційне відкриття в бджолярстві.
«Винайшов вулик, у якому були рухомі рамки, які можна було діставати. Тобто пасічник до цього вбивав бджолину сім’ю, щоб забрати мед. А він винайшов цей рамковий вулик, який дав можливість користуватись ним і до сьогодні нашим пасічникам», — науковий співробітник заповідника «Гетьманська столиця» Руслана Огієвська.
Послідовники Прокоповича на ярмарку пропонували відвідувачам свіжий мед та напої, зроблені з нього. На імпровізованих прилавках — липовий, гречаний та соняшниковий мед, а також медовуха та медовий квас. Є й справжній чудодійний медовий продукт – забрус.
«Бджоли в кришечку , що запечатується медом, вкладають усе, що є в них корисного: прополіс, отруту, віск, пилок, і запечатують, щоб мед у стільниках ніколи не зіпсувався. І якщо його споживати, то організм отримує все необхідне. Жувати як жуйку хвилин 15, а потім або проковтнути – він як сорбент, або виплюнути», — бджоляр Анатолій Юхно.
На цьому цікавинки цьогорічного свята спаса в Батурині не закінчувались. Організатори свята зібрали майстрів народної творчості з різних куточків України. На території фортеці представили кілька цікавих локацій. Так, наприклад, майстриня з Києва навчала охочих плетінню із соломи. Жінка не просто показувала, як правильно виготовляти задуману річ, а й ділилася цікавими секретами цієї справи.
«Наливаєте воду до себе, все інше робите теж до себе, щоб добра, світла енергія до вас йшла. Мотаєте завжди з добрими думками. Наприклад, на щастя, на долю, на здоров’я», — майстриня Леся Колосенко.
На іншому кінці галявини – гончарне коло.
«Мій особистий секрет – це любов до цієї справи, мені дійсно подобається те, чим я займаюсь. Це трохи складніше, ніж здається на перший погляд», — гончар Олена Мезенько.
У Батурині цього дня можна було не тільки послухати і відомих кобзарів, які приїхали до гетьманської столиці зі Львова та Києва, а й побачити, як народжується традиційна кобза з-під рук майстра.
«Це ціла скульптура . Виготовити дуже важко. А з іншого боку, інструмент близький до народу, це наша народна культура, не спущена керівництвом зверху, а та, що була завжди серед людей», — майстер із виготовлення кобз Ждан.
Зі святом усіх присутніх привітав очільник Батурина. Таке свято на Яблучний спас у місті влаштовують уперше. Зазвичай на подібних святах збирається більше людей, каже Леонід Душа, але додає: не мав на меті зібрати великі народні гуляння, каже, час не той.
«Немає значення, скільки прийде людей, головне – які люди прийдуть. Які приходять із відкритою душею, серцем, які люблять свою батьківщину. Тому нехай прийде 5 людей, але справжніх патріотів, і нам цього достатньо. Непевне становище в країні, триває війна, я людям пояснюю. Вважаю, цей час недоречний», — міський голова м. Батурин Леонід Душа.
Очільник міста каже: надалі збирається створити повноцінний мистецький майданчик, де збиратиме найкращих умільців традиційного народного мистецтва.
