Неймовірна історія Чернігівщини

На що витрачали бюджет Чернігова в 1940 році: неймовірна історія Чернігівщини

Неймовірні темпи зростання бюджету демонстрував Чернігів епохи «сталінізму». За два роки сталінських п’ятирічок міський бюджет виріс із 1 мільйона 930 тисяч карбованців у 1928 – 1929 роках до 17 мільйонів 739 тисяч у 1940 році. Тобто зростання відбулося в дев’ять разів. Про це пише газета «Більшовик» у червні 1940 року в замітці «Бюджет міста Чернігова».

Зростання бюджету пов’язували з «всезростаючим плановим соціалістичним господарством».

У 1940 році власні прибутки міста становили майже 88%. Одними з головних джерел доходів були прибутки від місцевої промисловості (628 тисяч), податок від кустарно-промислової кооперації (1 млн), від комунального господарства (1 млн 693 тисячі) тощо.

Щодо видатків із бюджету, то їх кількість збігається з доходами. Чимала частка з доходів спрямована на комунальне та житлове господарство – 3 млн 254 тис. карбованців. Цікаво, що стаття, яка зараз забирає левову частку бюджету міста, а саме мощення вулиць і тротуарів, озеленення парків, тоді мала досить скромні розміри. Мощення – 315 тисяч, озеленення – 245 тисяч карбованців. На капітальний і ремонт житлового фонду – більше ніж півтора мільйона карбованців.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Неймовірна історія Чернігівщини: чернігівська школа снайперів

«Левову» частку витрат становила освіта та медицина – майже 70%. Так, на 9 дитячих садків із майже 900 дітьми, 14 шкіл із майже 11 тисячами учнів витрачали чотири з половиною мільйона карбованців.

На охорону здоров’я трудящих – 6 мільйонів 800 тисяч. Зокрема кошти пішли  на утримання міської лікарні, чотирьох поліклінік, медичних і фельдшерських пунктів, дитячої поліклініки та дитячих ясел. Передбачалось відкриття нових ясел.

Насамкінець замітки звучать мотиваційні слова до працівників фінансової галузі, щоб вони не забували «пам’ятати і виконувати вказівки товариша Молотова» і «на ділі берегти народну копієчку».

Проект «Неймовірна історія Чернігівщини» ЧЕline реалізує спільно із відомим чернігівським краєзнавцем Андрієм Курдановим і керівництвом Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського.

Ще статті по темі

Back to top button