Людські рештки та фрагменти кераміки: археолог розповів про знахідки в курганах за межами стародавнього Чернігова

Чернігів – унікальне місто, де історичні пам’ятки – на кожному кроці. Днями чернігівський археолог Ігор Ігнатенко повідомив, що влітку по вулиці Міхновського прокладали траншею для електрокабелю. І він навідався туди та пройшовся по відтинку траншеї між вулицями Київською та 1-го Травня. І виявив деякі цікаві археологічні знахідки. До речі, в давнину то був хутір під назвою Іванівка.

Археолог розповів, що за доби Київської Русі ця місцевість була заміською і там дійсно існував великий курганний могильник. Тобто язичницькі кургани з дохристиянських часів.

Після Другої світової війни, наприкінці 40-х і в 50-х роках там відбувалися обстеження, й місця розташування курганів нанесли на карту.

«Одна купа курганів була окремо. Там у ІІ половині ХІХ сторіччя облаштували тогочасне кладовище. І це нормальне явище. До речі, нині в селах часто місцевість, де було давньоруське поселення і кургани, називають могилками. І між курганами чи навіть у кургани ховають людей.

І друга група курганів ішла ланцюжком у бік Ялівщини. Я підозрюю, що у такий спосіб маркували дорогу. Бо існував звичай ховати людей уздовж дороги. Тому були отакі дві групи курганів. Приватна забудова після Другої світової війни фактично знищила ці кургани. Безумовно, і в 20-30 роки ХХ сторіччя там була приватна забудова, але не така масштабна, як післявоєнна. То на початку ХХ сторіччя кургани були помітні», – розповідає Ігор Ігнатенко.

Дослідженням цих курганів займався відомий археолог Самоквасов. І та місцевість відома як «Старе кладовище в Берізках».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У громаді на Чернігівщині встановили «собачі вбиральні», а нині будують притулок для чотирилапих

«Здається, у 1908 році, коли в Чернігові відбувалася всеімперська археологічна конференція – XIV Археологічний з’їзд. То під нього проводили розкопки в тих Берізках. І другий раз у 1952 році відбувалися там дослідження. 13 курганів розкопали. Але все одно там ще лишалися десятки насипів, яких нині уже немає. Я багато років ходжу повз ті садиби і придивляюся до місцевості, де відповідно до креслень були кургани. Проблема в тому, що люди на своїх приватних ділянках роблять що їм треба, і, на жаль, науковці про це нічого не знають, які там знахідки є. Хіба що от у траншеях, як нині, можна прийти і щось побачити. І знову ж таки, оця траншея, про яку я згадував, оскільки вона за межами міста, то спеціально її дослідженням навіть і не займалися. Але все-таки побачили, що там людські рештки, зокрема череп. І кераміка точно від давнього кургану, який розташовувався далі, ніж основна маса цього кладовища в Берізках. І це сліди хутора в межах нашого міста», – розповів археолог.

За його словами, в курганах ховали різних людей. Під час розкопок у 50-х роках в одному пограбованому кургані перед камерою, до якої поклали, мабуть, боярина, були знайдені два кістяки коней, на одному з яких побачили скелет «вершника».

Упродовж останнього десятиліття якихось масштабних досліджень у тій місцевості не проводили, оскільки там приватна забудова.

«Дискусія триває про те, чи можна вважати курган саме язичницькою ознакою, чи це може бути якась перехідна форма. Можливо, людина й похрестилася, але похована в кургані, який насипали як пережиток. Трупоспалення християнська церква не визнає. А у давніших курганах були кремації. Тіла князів чи бояр спалювали. Тобто, вони точно були язичницькими. Але є кургани, де тіла померлих були покладені, а не спалені. І отут виникає момент дискусії», – пояснює Ігор Ігнатенко.

Ірина Осташко

Фото – Ігор Ігнатенко

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv