Родина Ус відома у Чернігові, адже свого часу її голова Максим, маючи ДЦП, пробіг 100 кілометрів ультрамарафону та потрапив до Книги рекордів України. Та війна зруйнувала всі плани сім’ї на нормальне життя.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російські війська намагаються блокувати Чернігів і обстрілюють інфраструктуру міста
«Коли почалася війна, батьки та син пару днів перечікували обстріли в укритті. Але Дмитрику було складно там. Тому вирішили пересиджувати обстріли вдома, — розповіла на своїй сторінці у фейсбуці знайома родини Наталія Найдюк. — Родина Усів живе у двоповерховому багатоквартирному будинку на верхньому поверсі. Коли о 20 годині 16 березня почався артобстріл, то родина вирішила вийти у під’їзд. Думали, що снаряд влучить у дах. Максим із сусідкою стояли. А Дмитрик разом з мамою Євгенією сиділи на стільцях біля стіни. Коли снаряд впав за 7 метрів від будинку, металеві двері під’їзду вибило. Макс залишився цілим. Сусідці пошкодило руку. Чоловік почув крик дружини. Підсвітив налобним ліхтариком і побачив сина, що лежав у калюжі крові. Макс кликав людей з сусіднього будинку, але там сказали, що не можуть допомогти. Побіг до укриття, там теж відмовили. Обстріли тривали. Потім Максим вибіг втретє і зустрів на вулиці двох чоловіків. Вони покликали друзів і допомогли перенести непритомного Дмитрика та поранену в ногу дружину в укриття. Вже там викликали швидку. Спочатку до лікарні відвезли сина, потім дружину. У Євгенії поранення від уламків та перелом ноги нижче коліна. А Дмитрику уламки влучили в голову. Хлопчик тримав пульс майже тиждень. Але 23 березня йому стало гірше. На ранок маленький янгол помер, так і не прийшовши до тями».
За словами Максима Уса, становище дружини теж складне. З ноги повитягали уламки і зашили рани. Але потрібне лікування, яке зараз у Чернігові провести не можуть. У жінки є до трьох тижнів, щоб врятувати ногу. Інакше Євгенія стане інвалідом… Зараз родина шукає кошти на лікування.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Джерело: Факти
