За вікном вже повноцінна зима, а журлива осінь вже позаду… Останній місяць осені, незважаючи на свою прохолоду, виявився доволі спекотним у плані політичного життя в нашому регіоні. Особливо ця характеристика стосується обласного центру – міста Чернігова. Спеціально для наших читачів пройдемося по основним подіям політичного листопада Чернігівщини, виділимо ключові тенденції та спробуємо окреслити головні політичні події на грудень.
Сесії Чернігівської міської ради
Протягом минулого місяця відбулися аж дві сесії міської ради обласного центру. Якщо перша пройшла у традиційному форматі, то друга – в абсолютно новому та незвичному для Чернігова онлайн-режимі, що викликало низку нарікань та заперечень з боку окремих депутатів та громадських активістів. Але про все по порядку.
У перший день листопада відбулася 35 сесія міськради. Окрім того, що по її результатам серед депутатського корпусу стало на одного представника менше (депутати врешті задовільнили заяву про дострокове складання повноважень свого колеги Павла Гармаша, що обирався від нині забороненої партії «ОПЗЖ»), вона запам’яталася ще рядом цікавих моментів. Наприклад, дискусією навколо проєкту Програми висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування міста Чернігова та використання соціальної реклами для інформування громадськості та профілактики негативних явищ у суспільстві на 2024-2026 роки. У рішення щодо виділення певної суми коштів на висвітлення діяльності міськради закономірно знайшлися критики з посеред тих депутатів, що не входять до складу більшості, орієнтованої на політичну партію «Рідний дім». Врешті, програму висвітлення було ухвалено аж з третього разу мінімально потрібною для цього кількістю голосів – 22.
Під час цієї сесії також було прийняте рішення про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Чернігова» низці людей, що внесли вклад у оборону міста та забезпечення його життєдіяльності під час облоги російськими агресорами навесні минулого року. До списку, поряд з військовими та лікарем Володимиром Фризом, з ініціативи в. о. Чернігівського міського голови Олександра Ломако було включено і кандидатуру колишнього міського голови Владислава Атрошенка. Ці прізвища виносилися на голосування одним пакетом, хоча окремі депутати, зокрема представник фракції партії «Слуга Народу» Максим Черненок, пропонували голосувати за кожну персону окремо. Втім, рішення було прийняте, а сам Атрошенко пізніше відмовився від отримання обов’язкової грошової винагороди до даного звання.
Що означає присвоєння «Почесного громадянина» екс-меру? По-перше, це своєрідне відзначення його роботи на посаді, діяльності з розвитку міста. А по-друге – спосіб певним чином повернутися до публічного простору Чернігова та регіону, з якого Владислав Атрошенко практично зник після свого звільнення із займаної посади.
А 24 листопада у незвичному онлайн-форматі відбулася 36 сесія Чернігівської міської ради. Порядок денний складався власне з двох питань, по яким і були прийняті відповідні рішення: внесені зміни до Програми підтримки КП «Теплокомуненерго», яке здійснює господарську діяльність на ТЕЦ, якими закладені кошти для розрахунків за розподіл газу та на заробітні плати працівникам; також внесені зміни до міського бюджету для виплат заробітних плат освітянам до кінця цього року. Сам формат проведення сесії викликав несхвалення у окремих депутатів – проти виступили представники фракції партії «Наш край», а також депутатка від «Європейської Солідарності» Марина Семененко. Слід сказати, що остання разом з ініціативною групою представників акції «Гроші на ЗСУ!» (про яку піде мова нижче) прийшла до зали засідань виконавчого комітету міськради, де перебували деякі депутати та керівники комунальних підприємств. Тут активісти виступили з вимогами збільшення коштів з міського бюджету задля допомоги ЗСУ.
Чому онлайн-сесія викликала такі суперечності? Вбачаємо причиною правову колізію: регламент роботи міськради передбачає проведення онлайн-засідань, в той час як противники такого формату посилаються на прикінцеві положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно яких засідання у відео-режимі можливе лише за умов дії карантину, пов’язаного з COVID-19 – останній в країні наразі скасовано. І тут зрозумілою є логіка обох сторін: керівництво міськради розглядає онлайн-формат як страховку на випадок загрози зриву сесій через фізичну відсутність депутатів більшості у сесійній залі; для опозиційних депутатів і тієї ж МВА онлайн-сесії знижують можливість тим чи іншим чином впливати на процес ухвалення рішень.
Голосні політичні заяви
Минулий місяць запам’ятався і низкою гучних політичних заяв. Напевне одним із ключових спікерів тут виступав в. о. Чернігівського міського голови Олександр Ломако, який зробив кілька заяв з критикою діяльності центральних органів державної влади, зокрема, щодо вилучення військового ПДФО з бюджетів громад, обмеження прав місцевого самоврядування в умовах дії правового режиму воєнного стану тощо.
У той же час головний антагоніст нинішнього керівництва міськради серед представників депутатського корпусу, депутатка Марина Семененко у інтерв’ю місцевому інтернет-ресурсу «Час Чернігівський» зробила доволі гучну заяву щодо останніх місцевих виборів, які відбувалися у Чернігові восени 2020 року. За словами депутатки, під час виборчого процесу нібито відбувся фактичний «злив» виборчої кампанії партії «Слуга Народу» тодішнім керівництвом обласної організації «слуг» в інтересах міського голови Атрошенка та його політсили «Рідний дім». Але, відзначимо, що подібна інформація циркулювала у Фейсбуці та анонімних телеграм-каналах ще задовго до згаданої заяви Марини Семененко.
Крім того, певну резонансну заяву на своїй фейсбук-сторінці днями зробив нардеп минулого скликання Олександр Черненко, який є близьким до керівництва політичної партії «Європейська Солідарність». У ній він заявив про продовження тиску на місцеве самоврядування у Чернігові і начебто плани центральної влади по відстороненню від влади в. о. міського голови. Вони, за словами Черненка, полягають або у оголошенні підозри у кримінальному провадженні та подальшому відстороненні Олександра Ломако від посади секретаря міськради, або у «палацовому перевороті» у міськраді та обранні зручного для центру секретаря (тут Черненко називає прізвище депутата міськради Андрія Дериземлі, який був обраний від «Рідного дому», але за певною інформацією має складні стосунки з діючим керівництвом міськради).
Конфронтація між міською радою та МВА
Між тим, ще однією лінією політичного розлому у Чернігові є продовження конфронтації між міською радою та Чернігівською МВА. До прикладу, у другій половині листопада активно обговорювався проєкт міського бюджету на 2024 рік, навколо якого публічно схрестили шаблі очільники міськради та МВА: Дмитро Брижинський відмовився погоджувати проєкт бюджету через недостатні, на його думку, суми коштів на потреби допомоги ЗСУ та соціального захисту населення, а Олександр Ломако, у свою чергу, висловлював обурення сумою коштів у 11 мільйонів гривень, які МВА запросила на наступний рік для забезпечення своєї діяльності.
Також начальник МВА заявив про те, що формат проведення останньої сесії міської ради суперечить чинному законодавству та відмовився затверджувати ухвалені нею рішення. Втім, в зв’язку з соціально важливим характером питань, вони були введені в дію розпорядженнями очільника МВА Брижинського.
Що ми бачимо з цієї ситуації? Процес взаємного несприйняття одна одної продовжується у відносинах між Чернігівською міською радою та Чернігівською МВА. У одному із наших минулих матеріалів ми вже наголошували на тому, що Дмитро Брижинський по суті отримав своєрідні функції префекта, контролюючи та впливаючи на процес напрацювання та ухвалення рішень міськрадою. В свою чергу, посадові особи муніципалітету очевидно відчувають значний дискомфорт від такого стану речей і вважають МВА таким собі чужорідним тілом, вмонтованим в систему ухвалення рішень місцевої влади.
Вирішення політичних криз у Прилуках та Ічні
Листопад також запам’ятався щасливим вирішенням довготривалих політичних криз у містах Прилуки та Ічня. Про їх підґрунтя та перебіг ми вже немало писали раніше, не бачимо сенсу повторюватися. Скажемо лише, що в Прилуках роботу місцевої ради було розблоковано 4 листопада, коли депутати врешті змогли зібратися і провести сесію у вихідний день. В результаті було прийнято низку важливих для розвитку міста цільових програм, а також рішення щодо покращення допомоги ЗСУ. Зрозуміло, що такий результат було досягнуто в результаті компромісу, коли крісла заступників Прилуцького міського голови отримали представники партій «Слуга Народу» та «Європейська Солідарність» Тетяна Пахомова і Сергій Чміль відповідно. А до роботи сесії долучилися представники фракцій ВО «Батьківщина», партій «Слуга Народу», «За майбутнє», «Наш край», «Сила і Честь» та окремі представники фракцій партій «Європейська Солідарність» та «Рідний дім», що дозволило зібрати кворум.
Що ж до Ічнянської міської ради, то дві її сесії відбулися відповідно 3 та 7 листопада і стали наслідком компромісу між міським головою Оленою Бутурлим та більшістю депутатів, які були опозиційно налаштовані проти неї. Подальший параліч роботи міської ради в Ічні міг би призвести до значних проблем із забезпеченням навіть базових потреб життєдіяльності громади. Вочевидь, бачимо перемогу здорового глузду…
Гроші на ЗСУ
При огляді суспільно-політичної ситуації в області не можемо оминути й акції «Гроші на ЗСУ!», які щосуботи відбуваються у рамках однойменної загальноукраїнської акції та вже стали традиційними. Наразі вони стабільно проходять у двох найбільших містах області Чернігові та Ніжині, і збирають 2-3 десятка учасників. Активісти вимагають від місцевих рад виділити більші суми коштів на забезпечення потреб ЗСУ та відмовитися від недоцільних, на їхню думку, витрат в умовах воєнного стану. Тобто перенаправити кошти із благоустрою та озеленення громад на закупівлю необхідного обладнання для військових. Такий меседж учасники акції хочуть донести до міських владців і при ухваленні останніми місцевих бюджетів на наступний рік.
Цікаво, що у обласному центрі учасників акції «Гроші на ЗСУ!» активно підтримує вищезгадана депутатка міської ради Марина Семененко, а у Ніжині – депутат міської ради Сергій Охонько, який має конфлікт із Ніжинським міським головою Олександром Кодолою.
А що далі?
Завершуючи наш огляд, давайте подивимося у завтрашній день і спробуємо визначити ті події політичного життя Чернігівщини, які стануть ключовими вже у грудні. Безумовно серед таких ми б виділили останні у цьому році сесії Чернігівських обласної та міської рад, які будуть і головними. Чому головними? Тому що сесії наприкінці року є бюджетними, на них приймають головний фінансовий документ наступного року.
Окрім власне грошових питань, цікавим буде процес спостереження за політичними процесами всередині згаданих вище рад. Чи буде врешті переформатована коаліція в обласній раді, враховуючи ослаблення політичного впливу найбільшої фракції – «Рідного дому»? Чи зможе керівництво міської ради втримати хитку, так би мовити, «на тоненького», але працюючу більшість, що базується навколо того ж таки «Рідного дому»? Відповіді на ці та інші питання ми можемо побачити вже в грудні.
Спеціально для ЧЕЛАЙН – Андрій Подвербний, політичний аналітик
