Любеч – старовинний населений пункт на Чернігівщині. У Любечі народилася Малуша – матір хрестителя Київської Русі Володимира Великого. З Любеча походив основоположник чернецтва на Русі – Антоній Печерський.
А в 2008 році був створений Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч». На сьогодні він налічує сім архітектурних та археологічних об’єктів – від доби Київської Русі до ХІХ ст.
До повномасштабного вторгнення Любеч був дуже привабливим туристичним об’єктом. Якою ситуація є нині – в розмові з Сергієм Заліським, в.о. директора КЗ «Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч»».
Пане Сергію, чи приїжджають нині туристи до «Древнього Любеча»?
Люди цікавляться, люди приїжджають, але ми розташовані в прикордонній смузі. Це позначається так: щоб людина могла потрапити до нас, треба взяти дозвіл на перебування в прикордонній смузі. Це отакий негативний нюанс. Наскільки знаю, дозвіл цей узяти неважко, це можна зробити в електронному вигляді: через інтернет звернутися до 105-го прикордонного загону, а вони вже дають дозвіл.
Що цікавого відбувається в комплексі?
Ми проводимо квести, вірніше квест-екскурсії. Наші квести як і для дорослих, так і для дітей. Також ми проводимо краєзнавчі пікніки на наших об’єктах для різних вікових груп – як для дітей, так і для дорослих.
Ще пропонуємо костюмовані театралізовані екскурсії нашими локаціями, наприклад на Замкову гору чи до ближньої печери Преподобного Антонія, до пам’ятки архітектури національного значення – кам’яниці Павла Полуботка. Під час цих екскурсій «господарі» в костюмах розповідають про себе від першої особи.
Напевне, екскурсії влаштовуєте не тільки надворі?
Звісно, що екскурсії відбуваються і в приміщенні – виставковими залами. І всі виставки у нас, за винятком двох, є етнографічними. Тобто вони присвячені певним промислам чи ремеслам, які свого часу розвивалися на території Любеча.
І як стверджують фахівці, ми єдині в Україні, в кого фондове сховище відкрите для відвідувачів.
Що цікавого зберігається у ваших фондах?
Є керамічні вироби, металеві вироби, наконечники, зброя, фрагменти зброї, фрагменти кераміки різних епох, різних періодів, є монети деякі й інші артефакти.
Люди цікавляться, ми показуємо. І цього року недавно відкрили нову експозицію, присвячену гончарству – «Гончарство нашого краю».
Загалом війна заважає розвитку комплексу… Можливо, було б більше туристів, кращі перспективи…
Так, безумовно. Спершу негативно вплинула пандемія ковіду. Бо свого часу в нас були укладені партнерські угоди з турфірмами з Чернігова та Києва. Й у вихідні дні в нас було навантаження на одного екскурсоводу до трьох екскурсій. Відвідувачів було багато, людям було цікаво.
Повноцінна екскурсія із більш розширеним поданням історичної інформації стосовно наших об’єктів триває до чотирьох годин. Це, звісно, за бажанням. Адже перед початком екскурсії наші фахівці цікавляться, скільки часу мають у своєму розпорядженні відвідувачі та в якому форматі гості бажають екскурсію. Адже одні відвідувачі хочуть пройтися виставковими залами, інші – туристичними об’єктами. А є такі, що бажають і те, й інше. Тобто все відбувається за бажанням відвідувачів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівщині відбудеться велопробіг
А нині, звісно, що життя вносить свої корективи. І на жаль, не позитивні.
Коли відбулося повномасштабне вторгнення, чи розбирали виставкові експозиції, чи пакували експонати?
Ні. Ми такого не робили. Ми проконсультувалися з керівництвом, фахівцями. Бо в нас раритетних експонатів немає.
Взагалі ж у нас діє акція «Подаруй музею експонат». І за винятком картинних галерей, практично всі експонати, які ми маємо, подаровані небайдужими людьми, жителями Любеча. Крім того, суттєву частину експонатів нам передав приватний музей у Сумах.
Ірина Осташко
Фото: Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч»
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
