В умовах війни багато хто нехтує правилами поведінки під час пандемії COVID-19, як-от носінням маски. А деякі з цих правил, наприклад дотримання соціальної дистанції, виконати буває просто неможливо.
Проте коронавірусна хвороба не зникла, люди продовжують хворіти, а надати вчасну допомогу під час війни буває складно. Хтось хворіє вдома, а найближчі аптеки зачинені, хтось в укритті або навіть в підвалі пологового будинку, інші в евакуаційних потягах та автобусах по всій країні, а дехто – за кордоном без знання мови. Тож щепитись від COVID-19 необхідно кожному, хто має таку можливість.
Вакцинація – єдиний спосіб захистити себе від тяжкого перебігу та смерті від коронавірусної хвороби. Якщо минуло понад півроку з другої вакцинації, зробіть бустерне щеплення за першої нагоди. Своєю історією поділилася Тетяна 34 роки Чернігів, зараз тимчасово переміщена.
«Я захворіла на COVID-19 22 лютого. Перші симптоми – висока температура і біль в усьому тілі. Перші два дні я лежала вдома, аж поки 24 лютого почалась війна. Я зателефонувала до свого сімейного лікаря, але вже не було можливості зробити ПЛР чи навіть експрес-тест. Але за симптомами лікар визначив, що це коронавірусна хвороба. Він одразу виписав ліки на будь-який перебіг хвороби. Купити ліки вже було дуже проблематично, оскільки працювало всього декілька аптек у місті і весь час йшли обстріли. На четвертий день у мене почався кашель. Ймовірно і через те, що я знаходились в підвалі, де було багато пилу і важко дихати. Я намагалась виходити на вулицю, але після того, як в школу, яка знаходиться за 10 хвилин від дому, прилетіла ракета, я виходити перестала. Увесь цей час я була в масці, адже боялась заразити людей, які були з нами в підвалі. Лікувалась я відповідно до симптомів тим, що було вдома. Зрештою, з допомогою сусіда чоловіку вдалось поїхати в аптеку і придбати необхідні препарати. Я завжди була за вакцинацію і після того, як я перенесла COVID-19, моє ставлення не змінилось. Влітку я отримала дві дози антиковідної вакцини від COVID-19 і вважаю, що вакцинація дозволяє перенести хворобу легше, а також звести до мінімуму її наслідків», — зазначає Тетяна.
