«Коли небеса забирають таких людей, не просто течуть сльози – дуже болить душа»…
Трагічна загибель народного депутата Валерія Давиденка, обраного до Верховної Ради України у 208-му окрузі Чернігівщини, шокувала не тільки його рідних, друзів, однопартійців і парламентарів, а й сотні людей, із якими він співпрацював у різних сферах і яким допомагав. Це була особлива людина… Не просто народний депутат, а державник і щедрий благодійник зі співчутливим розуміючим серцем.
Валерій Миколайович Давиденко народився 16 березня 1973 року в місті Носівка Чернігівської області у родині простих трудівників: тато працював водієм, мама – бухгалтером. Середню освіту здобував у Носівській загальноосвітній школі №1, вчителі якої і надихнули продовжити навчання у столиці. У 1995 році закінчив Український державний університет харчових технологій за спеціальністю інженер-механік обладнання харчових виробництв. Кандидат економічних наук.
Трудову діяльність розпочав у 16 років різноробочим на МТФ в КСП ім. Енгельса. Після закінчення університету працював керівником ЗАТ «Агропрофіт».
З 2004 року по 2013 рік був генеральним директором сільгосптовариства «Агродім» на Чернігівщині. Із травня 2013-го по і до зміни уряду в березні 2014-го працював заступником міністра аграрної політики та продовольства України. Саме тоді зрозумів, що процвітання сільського господарства залежить від політики й урядових рішень. А тому у 2014 році на виборах до Верховної Ради України провів переможну виборчу кампанію у 208-му окрузі на Чернігівщині.
У липні 2019-го року повторно переміг на парламентських виборах у 208-му окрузі, отримавши найвищий показник довіри серед депутатів-мажоритарників Чернігівщини. В кінці 2019-го року став співголовою політичної партії «Наш край».
Сильний, мужній, енергійний і вольовий політик, лідер, людина слова і діла, патріот своєї Батьківщини й України, захисник селян і благодійник. Умів об’єднувати навколо себе однодумців задля спільної розбудови рідної Чернігівщини.
Світлий спомин про його добрі справи і відданість народу України залишиться в пам’яті багатьох людей.
У Валерія Давиденка залишилася кохана дружина, дві доньки, люблячі мама і сестра. Нині їм – найглибші співчуття…
Справжній лідер і надійний друг
Валерій Давиденко був світлою, життєрадісною і дуже мудрою людиною.
«Боляче і сумно миритись із цією трагедією, яка прийшла у нашу політичну партію. Валерій Миколайович назавжди залишиться у пам’яті як лідер з великої літери та чуйна, розумна людина з активною життєвою позицією. Він був справжнім народним депутатом, дійсно вболівав за села Чернігівщини і їх розвиток. Допомагав втілювати реформу децентралізації в області, був першим народним депутатом на Чернігівщині, який ініціював створення перших 5 об’єднаних територіальних громад. Прикладав максимум зусиль для розвитку інфраструктури в селах. Надавав допомогу в будівництві доріг, копанні ставків, відновленні будинків культури, дитячих садочків і загалом відродженню малих населених пунктів. Смерть Валерія Миколайовича – це дуже велика і непоправна втрата для нас», — розповідає депутат Чернігівської обласної ради від партії «Наш край» Ірина Грозенко.
На своєму окрузі Валерій Давиденко працював активно і системно. За неповний депутатський рік роботи в парламенті IX скликання він 54 рази відвідав 208-й округ, отримав і опрацював 657 звернень від людей, подав 19 законопроєктів. Помічниця нардепа Яна Титенок працювала з ним близько року. Та й цього терміну було достатньо, аби оцінити високий людський потенціал загиблого.
«Усім нам, хто знав Валерія Миколайовича особисто, хто працював із ним, хто любив і поважав його, важко повірити в цю трагедію. Не стало справді великої людини! Він був енергійний, вольовий, дуже розумний політик, людина слова – якщо обіцяв щось людям, то робив. І я знаю, що в нього було велике та добре серце. Він багато допомагав людям, які зверталися з особистими проблемами, підтримував дітей і багатодітні родини, допомагав воїнам, які воюють на сході України, і волонтерським організаціям. А ще – школам, лікарням, закладам культури. Приїдьте в округ і вам люди про це розкажуть, бо немає такого населеного пункту, жителі якого не сказали б: «Це нам Давиденко допоміг». Саме тому його люди вдруге обрали своїм депутатом. На останніх виборах до парламенту він отримав найвищий показник довіри серед усіх нардепів від Чернігівщини», – розповіла Яна Титенок.
Про матеріальну допомогу людям, яку надавав Валерій Давиденко, його помічники ніколи ніде не писали. Найкраще про це можуть розказати працівники органів влади районів, що входять до 208-го округу, шкіл і лікарень.
«Валерія Миколайовича ми запам’ятаємо як чесну й порядну людину. Для нас це – дуже тяжка втрата. Він завжди відгукувався і на прохання громад, і прохання людей, організацій. Хто звертався – він на всі звернення реагував. Допомагав хворим, залучав депутатські кошти, все, що міг робити народний депутат, – робив. Останнім часом він допоміг нам відремонтувати центральну районну лікарню. Під час карантину постійно завозив маски, антисептики, костюми для лікарів», – розказав голова Бахмацької райради Микола Іванюк.
Гарні відгуки про покійного лунають нині і з вуст представників сільських органів місцевого самоврядування.
«Коли небеса забирають таких людей, не просто течуть сльози – дуже болить душа. Досі не можу повірити, що не лише моя громада, весь округ втратив не просто цінного благодійника, а щирого друга, порадника. Він вирішував море наших проблем і питань. Своїм завзяттям і працелюбністю надихав і подавав приклад. Сумуємо… Нехай його світлу душу приймуть небеса», – каже в.о. сільського голови Пальчиківської сільської ради Бахмацького району Марина Циганок.
Про загибель Валерія Давиденка стало відомо в суботу, 23 травня, ввечері.
Прощання з Валерієм Давиденком відбулося в понеділок, 25 травня, у Києві. Поховали його сьогодні в рідній Носівці, на Чернігівщині. Там проживають його мати та рідна сестра із родиною…
Осиротів не лише 208-й округ – у скорботі вся Чернігівщина…
