Чисельність населення Чернігівської області з 1967 року постійно скорочується і вже наступної осені може перетнути критичну межу в 1 мільйон.
За останні півстоліття чисельність жителів Чернігівщини скоротилася на третину. Якщо в 1966 році населення області налічувало 1,586 млн осіб, то станом на 1 квітня 2018 року – тільки 1,016 млн. Такі дані наводить Державна служба статистики України. Найгірші показники демонструє Ніжинський район (без урахування міста Ніжин), де за 50 років кількість населення скоротилася на 59,4%. За ним ідуть Ріпкинський (-58,6%), Коропський (-58,2%) і Семенівський (-56,3%) райони. В інших районах області ситуація трохи краща, але не суттєво.
У середньому за один календарний рік чисельність населення нашого регіону зменшується на 10-13 тисяч осіб. Так, за 2017 рік у межах Чернігівщини народилися 7 573 дитини, а померли 18 856 осіб. Цього року протягом січня-березня народилися 1 766 дітей, померли 5 169 осіб. Статистика вельми сумна. І хоча процес депопуляції (переважання смертності над народжуваністю. – Авт.) спостерігається абсолютно в усіх областях держави, лякає те, що народжуваність у Чернігівській області є найнижчою по всій Україні. а смертність – найвищою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні прогнозують стрімке скорочення населення
У селах ситуація ще більш критична, адже тут народжуваність удвічі нижча, ніж у містах. Це пояснюється тим, що сільська молодь, не вбачаючи перспектив, активно переїжджає до міста. Тільки за останні 15 років на Чернігівщині з державного обліку було знято 29 сільських населених пунктів. Найбільше – в Новгород-Сіверському та Семенівському районах (по 8).
Демографічні проблеми не завжди були притаманні Чернігово-Сіверщині. Навпаки, в стародавні часи наш регіон був густо заселений.
– Напередодні монгольської навали в XIII столітті Чернігів був одним із найбільш заселених міст Європи. У ньому проживало приблизно 25 тисяч жителів. Це більше, ніж у тодішньому Парижі або Лондоні. Але після навали відбувається значне скорочення населення. Тільки площа Чернігова зменшилася з 300 до 16 гектарів, – зазначає доцент кафедри археології та краєзнавчо-туристичної роботи Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Шевченка Олена Черненко.
Дійсно, Чернігівська земля за свою багатовікову історію пережила чимало подій, що негативно вплинули на демографічну динаміку регіону. Чого тільки варта вищезгадана монгольська навала, регулярні татарські набіги, голодомор 1932-1933 рр., Друга світова війна, які спустошили наші землі. Але завжди після знелюднення Чернігівщина ніби оживала заново. Хочеться вірити, що «воскресіння» відбудеться знову.
Джерело: Олексій Прищепа, «ГАРТ» №25
