«Гуманна діагностика», впроваджена в онкодиспансері, врятувала пацієнта від непотрібної операції

Новітня діагностична методика – відеоторакоскопія, так би мовити, «гуманна діагностика», нещодавно запроваджена торакальними хірургами в Чернігівському обласному онкодиспансері, дає змогу обстежувати легені крізь невеличкі розрізи, встановлювати точні діагнози, а часом – і поготів рятувати пацієнтів від скальпеля, як це сталося нещодавно з одним пацієнтом.

Хоч як би нарікали на недосконалість нашого законодавства, проте в Україні існує вкрай необхідна вимога щодо новонароджених: оточення, яке планує мешкати поруч із малям, має пройти флюорографічне обстеження. Герой нашої історії – батько дитини, який як законослухняний громадянин пройшов необхідну процедуру. Утім, радість батьківства затьмарили невтішні результати дослідження – в його легенях були виявлені зміни.

На межі двох діагнозів

У медичному закладі, куди звернувся чоловік, першочергово була проведена комп’ютерна томографія, що підтвердила наявність злоякісної пухлини в середостінні (простір між грудною клітиною і хребтом). Для виявлення характеру пухлини були спроби здійснити дослідження лімфатичних вузлів під контролем УЗД, втім, воно виявилося недостатньо інформативним. Тому пацієнта скерували до онкологічного диспансеру на додаткове обстеження.

Як прокоментував торакальний хірург Чернігівського обласного онкологічного диспансеру Андрій Анатолійович Полетавкін, складність випадку полягала в тому, що пацієнт стояв на межі двох діагнозів – «тимома» (рак дужкової залози, рак тимуса) і «лімфома» (рак лімфатичних вузлів). При лімфомі лімфатичні вузли збільшуються, зрештою утворюючи одну велику пухлину, і можуть мати вигляд тимоми.

В умовах онкологічного закладу пацієнту була проведена трансторакальна трепан-біопсія (під місцевим знеболенням шляхом проколу голкою береться шматочок тканини пухлини на гістологічне дослідження). Утім, метод знову виявився недосконалим: гістологічний аналіз, який проводили висококваліфіковані фахівці, взагалі заперечував існування пухлини і суперечив попереднім дослідженням.

Радикальний крок

Для виконання більш інформативної гістології торакальні хірурги прийняли рішення задіяти відеоторакоскопію (ВТС). Це метод ендоскопічного дослідження, який полягає в тому, що за допомогою відеообладнання та торакоскопа, котрий вводиться крізь прокол стінки грудної клітки, здійснюється дослідження плевральної порожнини.

• Пацієнтові виконано три розрізи розміром близько одного сантиметра. Найбільш інформативний матеріал узято з патологічної ділянки. Дослідження тривало близько години. Хворий під час втручання перебував під загальним наркозом. Це обладнання – універсальне, більшість його складових використовують при всіх видах ендоскопічних операцій, – розповідає Андрій Анатолійович Полетавкін, торакальний хірург, який першим в онкодиспансері здійснив відеоторакоскопію.

На думку фахівця, метод незамінний при дослідженні множинних дрібних осередків у легенях чи на плеврі, збільшенні лімфатичних внутрішньогрудних вузлів та багатьох інших хворобливих змінах органів грудної порожнини. Якщо ж до пацієнта можливо застосувати відеоторакоскопію, то краще вибрати цей діагностичний шлях, ніж діагностичну торактомію, яка теж використовується для уточнення діагнозу. Втім, вона більш травматична: під час втручання виконуються розрізи м’язів завдовжки до 10 см, які рубцюються за два-чотири тижні, що подовжує реабілітацію пацієнта порівняно з втручанням, виконаним методом «малого доступу». Дрібні ж розрізи загоюються значно швидше.

У перспективі, акцентує увагу торакальний хірург, – виконання оперативного втручання відеоторакоскопічним методом, однак перепоною є висока вартість на ендоскопічні швидкозшивачі, занедбаність більшості вперше виявлених випадків новоутворень.

Прогноз – оптимістичний

Останнє гістологічне дослідження в комплексі з імуногістохімічними онкомаркерами дало змогу медикам поставити остаточний діагноз – «лімфома Ходжкіна варіант із нодулярним склерозом». Як зазначив торакальний хірург, якби це виявилося тимомою ІІІ стадії, то пацієнтові треба було б провести опромінення або ж зо два курси хіміотерапії, потім провести оперативне втручання і знову – опромінення та хіміотерапію.

Щодо цього виду лімфоми, то вона не потребує оперативного лікування, лікується хіміо- та променевою терапією в гематолога, хвороба має більш оптимістичний прогноз.

ФАКТ

Відеоторакоскопія – доволі відомий у світі метод. У 1986 році була розроблена працююча на мікросхемах кольорова відеокамера, що давало змогу транслювати зображення з окуляра торакоскопа на екран монітора, а це дало можливість здійснювати не тільки діагностичний огляд, а в разі необхідності виконувати повноцінні оперативні втручання.

Опубліковано з дозволу пацієнта

Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Вконтакте та Facebook.