Леонід Душа: БАТУРИН – не тільки історія, а й перспективний осередок потужних інвестицій на Чернігівщині

Про те, що свого часу Батурин був гетьманською столицею і доволі розвиненим українським містечком, знають навіть школярі.

Палац Кирила Розумовського, його усипальниця – Воскресенська церква, Батуринська фортеця і її центральне укріплення – Цитадель, Гетьманський будинок, Свято-Миколаївський Крупицький Батуринський жіночий монастир – усе це шість років тому підняли з руїн, а що далі?

Чи є шанси в батуринської землі стати перспективним осередком інвестиційного зростання та привабливим для туристів місцем?

Ми домовилися про зустріч із міським головою Леонідом Душею, обраним від партії «Наш Край». Він погодився поділитися планами з відродження Батурина і розповісти про нові місцеві туристичні «цікавинки».

Та насамперед співрозмовник повідомив, що в 70-х роках на одного жителя Батурина припадало 50 туристів. Люди їхали звідусіль, розбивали табори та відпочивали. У місті важко було зустріти когось місцевого, адже довкола були самі туристи.

Тож, коли два роки тому Леоніда Душу обрали міським головою, він поставив собі завдання – повернути до Батурина натовпи туристів, як це було в далеких 70-х.

Треба створити такі умови, щоб туристам хотілося повертатися

За словами Леоніда Душі, сьогодні до містечка здебільшого їдуть туристи зі столиці, Сумщини, Чернігівщини. Є й із-за кордону, проте таких мало. І останнім часом доводиться звикати до того, що туристи дуже вибагливі: історії їм замало. Вони просять ще й дозвілля.

— А що сьогодні може запропонувати Батурин такому туристу? Велику порцію історії і, на жаль, не дуже велику – дозвілля. Упродовж останніх шести років у Батурині з’явилися кафе та готелі для гостей, проте цього замало, аби заманити в місто примхливих туристів, – розповідає міський голова.

– Тож сьогодні наше завдання – організувати туристам таке дозвілля, щоб, покидаючи наше місто, наступного року вони повернулися вже з друзями.

Далі про це – докладніше.

Верхи невідомими стежками

Наразі батуринці, як кажуть, сушать голову, як затримати своїх гостей надовго. Дозвілля вигадують не лише для багатіїв, а й для туристів із середнім достатком. Мер вважає, що будь-який турист має приїхати до них із радістю, залюбки витратити  тут свої гроші, а від’їжджаючи, прагнути повернутися ще. Задоволений турист – поповнення бюджету міста!

Сьогодні Леонід Душа працює над тим, аби урізноманітнити дозвілля активного туриста. Популярні нині кінні маршрути, каже, можна розробити і в Батурині. Для цього існують усі можливості.

— Зараз ми думаємо, як організувати цей маршрут, щоб він був цікавим, максимально корисним із погляду історії і водночас не нудним. Думаємо, що через кожні 10 метрів туриста має зустрічати такий собі осередок історії, наприклад, імітація гончарні, кузні, можна провести туриста стежками, яких колись не було, бо, наприклад, на їх місці протікав Сейм, – поділився планами мер.

Сільська хата, Сейм і «open-ear» замість готельного номера, джакузі та клубних паті

Із кожним роком на головному батуринському пляжі щоразу більше засмагає немісцевих. Відпочивальники їдуть у компанії друзів, із родинами з усієї Чернігівщини, Київщини та інших куточків України.

Коли шість років тому до Батурина повернувся Леонід Душа, він хотів для відпочивальників організувати більш-менш пристойне проживання і дозвілля  на березі Сейму. Але, зізнається, тоді йому не дали втілити мрію в життя.

Тепер він очолює самодостатнє місто і, звісно, має більше повноважень. Наступного року Леонід Душа обіцяє організувати біля берега кемпінгове містечко. Туристи приїжджатимуть, заселятимуться та житимуть скільки заманеться.

Прокинувшись вранці на березі річки, ви відчуєте неймовірне задоволення, обіцяє очільник міста: зранку – знайомство з історичними місцями, пам’ятками Батурина, вдень – пляж, риболовля, спортивні забави, ввечері – дискотека open-ear на березі Сейму й танці до ранку просто неба.

— У нас задумка така: ми облаштуємо місця для кемпінгу, пляж уже готовий приймати відпочивальників, але ми збираємося його розширити, навезти піску, адже навіть влітку, аби притулити десь свій пляжний килимок, тут мало місця, бо багато відпочивальників, – ділиться планами Леонід Душа.

– А ще на території кемпінгового містечка встановимо сцену для артистів, а на іншому березі Сейму буде пляжна дискотека для молоді. Зробимо навісний міст через річку. Молоді потрібне дозвілля і воно буде.

Як зазначив Леонід Душа, всі ці плани – реальні. А ще, за словами мера, в Батурині є багато пустих сільських хат. Їх теж можна обладнати під місця для ночівлі. Леонід Душа запрошує зацікавлених бізнесменів до співпраці.

— Багато туристів уже втомилися від джакузі, басейнів і готельних номерів, вони хочуть чогось сільського. Батурин повинен запропонувати туристам і таке. Візьміть ту саму сільську хату, розмалюйте її, прикрасьте українським орнаментом, поставте тин з лози – от і все, – каже Леонід Душа.

Для поціновувачів старовини – середньовічне містечко

Це ще один задум Леоніда Душі. Зокрема, на містечко середньовічних ремісників мер хоче перетворити вулицю імені Ющенка. Тут пустує понад гектар землі, тож розгулятися місця вистачить.

— Ми розчистимо чагарники, наведемо лад на цій землі і «заселимо» сюди різних ремісників – дідуся, який плете кошики, коваля, який кує підкови, ланцюжки і медалі, гончара, котрий ліпить горщики, майстринь, які шиють, вишивають і виготовляють ляльки-мотанки.

Це суперідея і, от побачите, туристів звідси не витягнеш. Вони ж зможуть спробувати самі щось виготовити, – із захопленням розповідає міський голова Леонід Душа.

Із турботою про місцевих жителів

Два роки тому на виборах міського голови за Леоніда Душу проголосували десь 80 % батурян. Його секрет успіху такий: що обіцяє – робить, а чого не може – не обіцяє. Зокрема за перші півроку роботи йому вдалося збільшити надходження до місцевого бюджету: з 800 тисяч гривень на рік до двох із половиною мільйонів.

Щоправда, мер зізнався, що через півроку після виборів ладен був розпрощатися з посадою, жалкував, що пішов на вибори, бо зрушити «мерські» справи з мертвої точки не вдавалося. Місто нібито й має потужний туристичний потенціал, а що з ним робити далі – не відомо. Проте сьогодні посадовець каже, що свій Батурин він нікому не віддасть.

Перше, що міський голова зробив на посаді, – облаштував будівлю під дитячий садок. У Батурині діток багато, і два роки тому до дитячого закладу стояла велика черга. Сьогодні вся малеча забезпечена місцем у дитсадку.

Міський голова планує створити умови і для молоді, щоб хлопці й дівчата не покидали рідне містечко. Обіцяє, що вже найближчим часом у Батурині буде своя міні-пекарня і налагодять виробництво молочної продукції. А це – робочі місця.

Також Леонід Душа зауважив що в Батурині є лікарня, а працювати там нікому. Молоді спеціалісти неохоче їдуть сюди: робота є, а жити нема де. Мер думає над тим, аби збудувати гуртожиток готельного типу для лікарів й інших приїжджих спеціалістів.

Не залишать поза увагою в місті й самотніх людей похилого віку. Для них планують відкрити геріатричний будинок.

Міський голова запрошує до співпраці всіх, хто не байдужий до Батурина

– Для людей із цікавими ідеями двері до кабінету міського голови завжди відчинені. Я готовий іти назустріч. Я хочу, щоб Батурин розвивався, щоб тут створювалися робочі місця для моїх містян і щоб кожен турист, який їде до нас, отримував незабутні враження, – переконує співрозмовник.

Зараз Батурин, як і вся Україна, переживає реформу з децентралізації. Вже незабаром місто стане головним в об’єднаній територіальній громаді. Мер радіє, бо, по-перше, грошей більше залишатиметься в міському бюджеті, по-друге, не чекатиме дзвінка з району чи області та не виконуватиме забаганки чиновників згори.

Хоча, як стверджує мер, Батурин уже й сьогодні доволі самодостатнє місто. Після остаточного затвердження громади шукатимуть шляхи вирішення питань із безробіттям, вкотре наголошує Леонід Душа. Мер впевнений, що Батурин є перспективним осередком потужних інвестицій на Чернігівщині.

Разом із мером Батурина була Яна Тітенок