«Мій туристичний край»: спалена монголо-татарами та славетна ярмарками Березна (Фото)

  • «Мій туристичний край»: спалена монголо-татарами та славетна ярмарками Березна (Фото)
  • «Мій туристичний край»: спалена монголо-татарами та славетна ярмарками Березна (Фото)
  • «Мій туристичний край»: спалена монголо-татарами та славетна ярмарками Березна (Фото)
  • «Мій туристичний край»: спалена монголо-татарами та славетна ярмарками Березна (Фото)

Вперше в літописі Березна згадується під 1152 роком як Березой.

Є перекази, що в давні часи, Березна була місцем заслання.

Поблизу селища знайдені монети 2 століття, а такаж курганний могильник і городище періоду Русі (10 – 13 ст.), які були залишками міста Березоя.

Згідно стародавніх переказів, Березой (Березна) пішла від березових лісів, які росли навколо першого поселення в цій місцевості.

В місті протікали три невеликі річки, які оточували міський вал: Сухоносівка, Менська, Клевень. З’єднавшись, вони утворювали річку, яка носила назву Гайстрова Струя. Вона протікала через все передмістя і впадала в річку Березу, що впадала в Десну.

Розміщене городище «Замковище», що в центрі селища, являє собою мис між річками Сухоносівка і Клевань. При споруджені городища був викопаний рів, що об’єднував дві річки.

В IX – XI століттях Березой (Березий) входило до складу Чернігівського князівства. У 1239 році місто було спалене монголо-татарами.

Березовську фортецю захищала не тільки княжа дружина, а і зброю взяло все доросле населення. Захисники самі зруйнували підйомний міст, що знаходився біля виїзних воріт, тим самим відрізавши собі останній шлях для порятунку.

Усі захисники Березни полягли в бою, а жінки та діти шукали порятунку в старій дерев’яній церкві Благовіщення, яка стояла на пагорбі поряд із Замковищем. Церква була спалена разом із останніми захисниками.

Як сповіщають старовинні перекази, під час будівництва нової церкви Благовіщеня в 18 столітті було знайдено в попелі багато людських кісток.

У 1500 році Березна в складі Чернігово-Сіверської землі перейшла до складу Росії.

З першої половини 17 століття був відомий герб Березни. Він відповідав назві міста: у блакитному полі зелена береза. У 1767 році сотник Я. Сахновський додав до зображення берези на міській печатці малюнок із власної печатки, що складався із схрещених шаблі стріли і зірок. Це зображення було взяте за основу герба затвердженого в 1782 році.  На початку 17 ст. Березна дістала Магдебурзьке право міського самоврядування.

У 18 столітті у Березні відбувалися щорічні три великі ярмарки: літній – на Вознесіння, другий наприкінці серпня – на Успення, третій у грудні на Миколу. Кожний ярмарок працював два дні.

Крім ярмарків, що відбувалися протягом двох століть двічі на рік, влаштовувались торжки перед Великоднем і Різдвом Христовим. Березне славилося і своїми базарами, що відбувались тричі на тиждень. На сьогодні традиційним став ярмарок в Березному на Покрову.

На сьогодні в Березні збереглися Петропавлівська церква (1767 року) та частково перебудована Покровська церква (1692) року.

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register