Втратив бізнес на Луганщині і вирішив уже на Чернігівщині вирощувати унікальну для наших країв ягоду – жимолость. Андрій Галушко був успішним підприємцем в місті Алчевську. Мав підприємство з виготовлення гречаної крупи. Але з початком війни все втратив.
«Віджали в мене завод на Луганщині. Прийшли люди з автоматами і сказали: «Всім піднятися, забрати свої речі і піти». Отак це було», – розказує Андрій Галушко.
Спершу перебрався до Полтави, далі – до Києва. Вирішив займатися фермерством, адже досвід був. Раніше на Сумщині керував господарством, що мало приблизно 10 000 гектарів землі. Знався на агрономії, на агротехнологіях. Але для того, щоб почати щось «своє», грошей не було. Знайшов ресурси – зайнявся.
На Чернігівщину потрапив за принципом «там, де була земля, там і взяв».
Наразі орендує 26 гектарів землі, з них 6 гектарів – це сад, жимолость.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: Фермер Олексій Лимар про безпечність овочів та фруктів з ринку і повернення 90-их
«Це нова ягода. На ринку України, я вважаю, що перспективна. Тому й вирішив зайнятися. Плюсів багато. Вона морозостійка. Витримує до мінус 40. Достигає раніше за полуниці. Вона рання, в неї немає шкідників, вона практично не хворіє. Її дуже легко вирощувати як екоягоду. Доволі невибаглива культура. Для росту достатньо поливу, сонечка та добрива вносити. От і все. Перше обрізання здійснюється через 5-6 років після посадки», – розповідає фермер.
Плоди жимолості їстівної на смак кисло-солодкі, кислі з приємною гірчинкою або солодкі (залежно від сорту та складу ґрунту). Їх споживають у свіжому вигляді, а також роблять варення, компоти, соки.
Свіжі плоди жимолості — продукт дієтичний. Вони не містять жирів, білків, холестерину. 100 г ягід – це 30 ккал, 8 г вуглеводів.
Жимолость містить органічні кислоти — бурштинову, яблучну, лимонну, щавлеву, вітаміни B1, В2, В9, Р-активні поліфеноли, аскорбінову кислоту, провітамін А; мікроелементи — фосфор, цинк, йод, калій, натрій, кремній, магній, залізо, мідь.
Тобто ягоду можна назвати скарбницею корисних речовин.
Перші плоди «чернігівської» жимолості мають бути вже наступного року, адже перші кущі були закладені лише торішньої осені. Але це буде, як кажуть, тільки спробувати. Перші планові врожаї лише через три роки.
Усі грядки Андрій Галушко робив під автоматичне оброблення чи збір врожаю.
«Ширина посадки – 1.2 на 3 метри, під механізоване прибирання. Полив і внесення добрив автоматичні. Рядки накриті агротканиною, щоб зберігалася волога і не росли бур’яни», – пояснює аграрій.
Для опилення жимолості фермер завів пасіку. Зараз декілька вуликів.
«Серед планів – однозначно буду розводити бджіл. Загалом жимолость можуть опилювати джмелі або бджоли. Джміль, звісно, кращий опилювач, але джмеля купувати дорого. Щоб самому займатися розведенням джмелів, це вже буде окремий напрямок. Поки що про нього не думав».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернігівський фермер посадив 200 гектарів конопель
Щодо планів розвитку агробізнесу, то новоспечений житель області говорить так:
«Планів багато, але грошей немає. Є дуже багато цікавих аграрних проєктів. Наприклад, «надкритична СО2 екстракція». Це екстракція рослинних ефірних олій рідким вуглекислим газом, за тиску 400 атмосфер. Виходить стерильний продукт, що застосовується в косметології, медицині, парфумерії. Екстракцією можна займатись, попередньо вирощуючи різні трави, з яких уже екстрагують олії. Але перспектива всього цього дуже далека. В кращому випадку, займуся цим через 5 років».
Наприклад, Андрій Галушко запевняє, що можна екстрагувати олії з стебла конопель.
«Їх і вирощують просто, і в ціні хороші, і ліцензія на вирощування порівняно недорога. Також іриси можна вирощувати. Дуже дорогі екстракти з цибулин ірисів. Кілограм коштує приблизно 20 000 євро. Але це все далека перспектива. Що ще цікаво було б зробити, то це вирощувати черешні. В Чернігівській області можна отримувати врожай від початку травня до кінця вересня. Є європейські сорти і канадські спеціальні конструкції, що дають змогу зсунути початок вегетації черешні на місяць раніше. Так само можна затягувати збір, вирощуючи більш пізні сорти», – ділиться агроцікавинками аграрій.
Наразі він сам проживає в селі Волевичі. Родина – в Броварах.
«Не вдається жити під Києвом, а працювати тут. Родина, думаю, на літо приїде до мене», – говорить Андрій.
Загалом такий маленький бізнес можна назвати прикладом творення європейського середнього класу. Прикладом того, що за бажання і мети людина може створювати унікальні проєкти з ефективним господарюванням навіть на невеликих земельних ділянках.
Фото — Сніжана Божок,
газета «Чернігівщина»
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
