У побутовому спілкуванні люди часто використовують зрозумілі лише місцевим жителям слова та назви. Бо так казали тут з діда-прадіда. І Чернігівщина в цьому аспекті – показовий регіон, бо слів, які розуміють тільки на Чернігівщині, багато.
Це стосується не лише предметів побуту, їжі, а й назв населених пунктів. До прикладу, село Бирине (раніше – Бирин), що у Новгород-Сіверському районі, місцеві називають Берлін. Звісно, що така назва асоціюється з німцями.
Тож чи дійсно це так і чи є або були в Бириному німці, з’ясовували з Максимом Блакитним, кандидатом історичних наук, директором Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського.
Він підтвердив, що, скоріш за все, розмовна назва Берлін пов’язана з німцями й подіями Першої світової війни й Української революції.
«До березня 1918 року німці потрапляли на територію Чернігівщини як полонені та як вороги. Так само як і військові австро-угорської армії. А вже з березня 1918 року ситуація змінилася: відповідно до Берестейської мирної угоди, вони вже стали союзниками української держави, тобто Української Народної республіки. І, відповідно, тоді вже німці потрапляли на територію України і на Чернігівщину зокрема як союзники. Навіть є згадки, як перший німецький підрозділ вступив до Чернігова. І на більшій частині території Чернігівської області розміщувалися німецькі частини – це 41-й армійський корпус і 20-й. Причому 41-й корпус був у північній частині Чернігівщини, а 20-й – на півдні Чернігівської губернії», – в коментарі для «ЧЕЛАЙН» зазначив Максим Блакитний.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Атака ударними безпілотниками по селу: чому з прикордоння не виїжджають люди
Тож до жовтня – листопада 1918 року на Чернігівщині німецькі частини ще перебували. І в той час регулярна армія України тільки формувалася. То німецькі союзники були як додаткова військова сила в боротьбі з більшовиками.
«Щодо народної назви Берлін села Бирине на Новгород-Сіверщині, то вона, напевне, закріпилася через особливості вимови назви села. Коли німці все-таки там стояли, це могли бути німецькі підрозділи, що саме контролювали кордон між Україною і радянською росією. Адже цей кордон якраз пролягав поблизу Новгорода-Сіверського і далі – по території сучасної брянщини, яка нині є росією. І в той час росія також намагалася проводити гібридну війну, задіювати партизанський рух, використовувати агітацію, підбурювання, що, мовляв, місцеве населення виступає проти німців.
А німців насамперед цікавило продовольство, і, ймовірно, заготовляли деревину. Тобто шукали щось потрібне для власної вигоди. І це було зумовлено союзницькими домовленостями.
І тому вимовляти назву населеного пункту як Берлін їм було простіше. Але це, скоріше за все, місцеві байки. Бо великої кількості німецького населення там не було. Були хіба в той час залишки 47-ї німецької дивізії», – зауважив Максим Блакитний.
А в кінці жовтня – на початку листопада 1918 року німці почали поступово виводити війська, бо на території самої Німеччини почалися революційні події. Тож німці пішли, а назва села Берлін у народному побуті залишилася. Хоча, можливо, цьому є й інше пояснення.
Проживання німців на початку ХІХ сторіччя на території Новгород-Сіверщини не фіксується. Але цілком можливо, що якісь окремі представники були.
До речі, на Чернігівщині є ще один цікавий приклад – назва села Шведчина, яке у Семенівській громаді. Воно розташовується дуже близько до кордону з росією і там уже ніхто не проживає. Тож назва пов’язана з армією короля Карла XII, яка свого часу, на початку XVIII сторіччя, проходила Сіверщиною.
Ірина Осташко
Фото з Мережі
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
