Сільський бібліотекар, організатор і шанувальниця національних традицій Марія Тютюнник з Олександрівки на Корюківщині з дитинства захоплюється творчістю. І чоловіка Миколу такого ж має. Вони на своєму сільському подвір’ї влаштували «український куточок».
Свої фантазії Марія давно намагається втілити в побуті. Заходиш до двору – тебе зустрічає запорізький козак-рибалка з вудкою. А за кілька метрів – на дереві двоє красенів-лелек. Поглядають скоса на рибалку. Поруч – лава, навколо ромашковим і волошковим кольорами тепло усміхаються квіти.
Цей красивий куточок – не ілюстрація, він живий, сповнений оптимізму, національних мотивів.
«Такий український острівець моя дружина задумала давненько, – говорить чоловік Микола Тютюнник. – Спочатку ми в Олександрівці проживали в колгоспній хаті, яку виділило місцеве господарство «Україна». Та хотілося чогось свого, особистого. Якось дружина жартома сказала мені: «Я так залюблена в український стиль. У нас у селі є одна «Україна», а я створю свою, неповторну і чарівну».
І ось приходить чоловік із роботи. Заходить до двору, а його стрічає дивовижний тинок, на якому поблискують горщики, глечики. Поруч – криничка. У притомленого за день Миколи аж тепліє на душі. І то був початок реалізації задуманого.
«Рибалка і лелеки були тільки часточкою Маріїного проекту, – розповідає Микола. – А другу чергу її планів – тинок у збільшеному вигляді та криничку – довелося мені втілювати. Я таку роботу люблю, допомагала й Марія. Вона у мене хороший проектант, я сказав би, навіть дизайнер. Дещо доводилося переробляти по два-три рази. Не на один же день це створювалося».
Земляки-олександрівці, розчувши, що родина Тютюнників біля своєї нової оселі створила якийсь український куточок, приходили подивитися. Минали місяці – і до будинку Тютюнників поїхали «гості» з навколишніх сіл, Корюківки, навіть Чернігова. Фотографували подвір’я та себе на його фоні.
Родина Тютюнників раділа, що людям подобається їхнє творіння. Та Марія дедалі частіше говорила чоловіку: «Чогось тут не вистачає. А воно треба».
«Якось ми поїхали своїм автомобілем до Чернігова. Потрапили на одну виставку. Довгенько ходили. І раптом дружина вигукнула: «О-о, це те, що нам треба!» Я роздивляюся, тоді бачу: купує велику красиву жабу. Так, невдовзі біля створеного озерця в нашому куточку з’явилася ще одна казкова дійова особа. І «український куточок» заграв новими кольорами. Жаба й озерце змінила, немовби оживила», – розказав чоловік.
Джерело: Тижневик «Маяк»
Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Instagram та Facebook.
