Чи усвідомлює кожен з нас, який унікальний і неймовірний спадок отримали ми від наших пращурів – просто посеред міста в будь-який час можемо насолодитися лісовою прогулянкою, вдихнути цілющий аромат хвойних дерев і духмяного різнобарв’я, чарівним співом пташок.
Ялівщина – безцінний зелений осередок нашого краю з археологічною спадщиною, своєрідними ареалами дикої природи, науково-дослідним, еколого-просвітницьким, природоохоронним значенням, джерелами водозабезпечення Чернігова.
Так, за твердженням археологів, на території Ялівщини знайдені поселення епохи бронзи (ІІ тис. до н.е.), раннього заліза (VII – IV ст. до н.е.), київського типу (III – V ст.), волинцевсько-київського типу (VIII – IX ст.), давньоруське (IX – XIII ст.). Й досі на оголених ділянках землі цієї природно-історичної місцевості знаходять уламки керамічних горщиків доби скіфів (середини І тис. до н.е.), періоду ранніх слов’ян (ІІІ-V ст. н.е.) та епохи Київської Русі (XI-XII ст.). За останніми даними науковців, серед знахідок і половинка вудил XII ст.
Перша згадка про Ялівщину датується 1672 роком у VII випуску «Праць Чернігівської губернської архівної комісії». За історичною довідкою, назва цієї вишуканої території походить від прізвища Василя Яловицького – власника млина на Стрижні у Чернігові.
Становлення Ялівщини як науково-дослідного, еколого-просвітницького осередку тісно пов’язане з діяльністю Чернігівського ботанічного саду (1946-1963 роки). У 1946 році площа ботанічного саду складала 170 га та налічувала близько 480 видів рослин, 720 сортів декоративних рослин, зосереджених у трьох відділах – флори і культурної рослинності, інтродукції та акліматизації рослин, дендрології, плодівництва і розведення квітів.
На той час Чернігівський ботанічний сад був єдиним науково-дослідницьким закладом такого спрямування на Лівобережному Поліссі з дивовижними липовими, березовими, горобиновими, катальповими, туєвими та іншими ландшафтними композиціями.
Свого часу в результаті недбалої господарської діяльності на території Ялівщини були знищені таки деревні види рослин, як сосна Веймутова, сосна чорна, птелія, тюльпанове дерево та інші екзотичні дерева. Звідтоді розпочався складний і суперечливий шлях Ялівщини як природоохоронного осередку.
Так, 28 березня 1964 року цей скарб природи оголошено пам’яткою природи місцевого значення загальною площею 83 га. З 10 червня 1972 року Ялівщина – парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення. У 1989 році Ялівщина стає об’єктом природно-заповідного фонду в категорії лісового заказника місцевого значення площею 7,2 га, у 1992 році ця площа зменшена до 6,2 га. 28 березня 2014 року Ялівщині надано статус регіонального ландшафтного парку площею 168,7 га.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівщині вводять Графіки аварійного відключення світла
Сьогодні це поліфункціональна, природоохоронна, рекреаційна установа регіонального значення, створена з метою збереження у природному стані лісових комплексів та об’єктів лівобережної частини заплави, притерасової, терасової і плакорної ділянок та водного плеса річки Стрижень, організації еколого-освітньої діяльності та забезпечення умов для збалансованої рекреації і відпочинку на цій території.
Рослинний світ Ялівщини вражає. На території регіонального ландшафтного парку переважають соснові ліси – злакові і частково зеленомохові, березняки, фрагментарно представлені ділянки суборевих лісів, по ярах і схилах пагорбів – тополеві та осикові.
Варто відмітити, що на ділянках дубових, суборевих і березових лісів зустрічаються 2 червонокнижні види орхідних – любка дволиста, коручка чемерниковидна.
Світ евритопних рослин – тих, що здатні зростати у найрізноманітніших умовах довкілля, представлений очеретом звичайним, лепешняком великим, рогозом широколистим, осокою гострою. Види адвентивної групи, які є чужорідними та цілеспрямовано або випадково занесені на певну територію, включають айстру альпійську, золотушник звичайний, ехіноцистис шипуватий.
Рослинність Ялівщини розбавлена далекосхідними та північноамериканськими видами. Тут зустрічаються старі дерева бархату амурського, гледичії триколючкової, катальпи, туї західної, горіху манчжурського, черемхи Маака, ліщини ведмежої. Цей дивовижний перелік органічно доповнюють чагарники – бузок угорський, аралія манчжурська, птелея трилисткова, види роду спірея, бузок звичайний та ліани – виноград амурський, жимолость капріфоль, клематіс прямий.
Подекуди збереглися окремі види папоротеподібних – папороть чоловіча, папороть жіноча, щитник австрійський, голокучник дубовий, орляк звичайний.
На території регіонального ландшафтного парку «Ялівщина» поширені біля 50 видів хребетних тварин. Досить чисельним і різноманітним є світ птахів заповідної території. Серед них – бугайчик, крижень, лиска, крячок річковий, серпокрилець чорний, рибалочка, плиска жовта, очеретянка велика, вільшанка, синиця довгохвоста, синиця чубата, синиця велика, щиглик, вівсянка звичайна.
В усі часи й донині Ялівщину велично називають перлиною міста, її легенями, прекрасним місцем відпочинку, коштовним смарагдом Чернігова, джерелом натхнення, відкритою книгою природи для вивчення її таємниць, живою субстанцією з позитивним енергетичним зарядом.
Тож маємо берегти цей дивовижний скарб біорізноманіття та примножувати світ природно-заповідних територій нашої країни.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Джерело: Департамент екології та природних ресурсів Чернігівської ОДА
